На Запоріжжі російські агресори захопили замок ХІХ століття

У Василівському районі Запорізької області російські загарбники пограбували єдиний в області замок - музей-заповідник “Садибу Попова”

Про це на сторінці у Фейсбуці повідомила співробітниця Василівського історико-архітектурного музею "Садиба Попова" Ганна Головко.

"Терміново. Тілько що окупантами було пограбовано музей-заповідник "Садиба Попова". Винесено все, що можна було взяти в руки і сумки. Оргтехніку розбито і розтоптано ногами. Виламано всі двері, побито вікна. Знищено все, що траплялось на шляху", - написала вона.

У Василівці знаходиться блок-пост російських військових.

 

Василівська садиба Попова – єдина у регіоні замкова споруда. Палац було збудовано у 1894 році, він нагадував за архітектурою середньовічні європейські замки. До цього часу збереглися зубчасті стіни з брамою, кілька флігелів, серед яких виділяється Західний флігель (Англійський замок), цегляна оглядова вежа (донжон) та стайня (кінний двір). На цій базі функціонує історико-архітектурний музей-заповідник "Садиба Попова", що є пам'яткою національного значення. 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.