МКІП просить не поширювати інформацію про переміщення об’єктів культурної спадщини

У Міністерстві культури та інформаційної політики закликають не поширювати інформацію про переміщення об’єктів культурної спадщини під час війни

Про це сказала заступниця міністра культури та інформаційної політики України Катерина Чуєва під час онлайн-брифінгу на тему: "Культурна спадщина України у воєнний час", повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Просимо всіх не поширювати інформацію про переміщення об'єктів культурної спадщини, наприклад, музейних колекцій, під час війни. Оскільки поширення подібної інформації, так само, як і поширення неперевірених даних, або даних про детальні ушкодження музейних будівель наражають колекції і людей, які ними опікуються, на додаткову небезпеку. Вони можуть стати привабливи цілями, як і противника, так і мародерів та злодіїв", - сказала Чуєва.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.