Україна вимагає санкцій у сфері культури щодо Російської Федерації

Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти закликає обмежити культурну присутність Росії на міжнародній арені

 

Відповідна заява Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти оприлюднена на Урядовому порталі.

"Зважаючи на те, що Російська Федерація свавільно порушує міжнародні договори та суспільні норми, вимагаємо вслід за політичними, економічними, спортивними й іншими санкціями накласти на неї також культурні санкції, і тим самим обмежити її культурну присутність на міжнародній арені. У цій фактично тоталітарній країні культура виконує сервісну функцію і слугує політичній пропаганді", - йдеться у заяві

Так, як зазначається в заяві, від імені України та країн-партнерок, вимагається:

1. Скасувати всі проєкти, до яких причетна Російська Федерація, та проєкти, які мають фінансування російського походження.

2. Заборонити роботу російських культурних центрів на території держав-партнерок.

3. Вилучити з наглядових рад та культурних альянсів громадян Російської Федерації, відмовитися від спонсорства та організаційної підтримки.

4. Скасувати участь Російської Федерації (так, як вже скасовано її участь у Євробаченні) у міжнародних фестивалях, виставках, форумах та мистецьких подіях, серед яких:

а) виставки та ярмарки сучасного мистецтва, зокрема Венеційська бієнале, Art Basel, Documenta та інші;

б) Каннський, Берлінський, Венеційський та інші міжнародні кінофестивалі;

в) Зальцбурзький фестиваль, Авіньйонський фестиваль, Фестиваль Арена ді Верона та інші театральні й музичні події;

г) Літературні події, серед яких Франкфуртський книжковий ярмарок, Лондонський книжковий форум тощо;

5. Унеможливити висвітлення російської культури в мас-медіа;

6. Припинити співпрацю з артистами та митцями, які відкрито підтримують режим Володимира Путіна, як це вже зробили Мюнхенська філармонія, Роттердамський філармонійний оркестр, Театр Ла Скала, Королівська опера в Лондоні та багато інших культурних організацій, що виявили солідарність із Україною.

"Ми, люди, які працюють з культурою і мистецтвом, високо цінуємо позицію деяких російських митців, що відкрито засудили агресію та військові дії Російської Федерації проти України. Мистецтво завжди стоїть на передовій гуманістичних цінностей. Ми розуміємо, що культура не може слугувати пропагандистським цілям, а має бути спрямованою на розвиток критичного мислення та пошук діалогу. Російська Федерація – агресор. Її культура – токсична! Не будьте співучасниками!" ,- закликається у заяві.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.