Померла колишня очільниця Держдепу США Мадлен Олбрайт

У віці 84 років померла від раку колишня очільниця Державного департаменту США Мадлен Олбрайт

Заяву про її смерть оприлюднила родина колишньої держсекретарки 23 березня.

 
МАДЛЕН ОЛБРАЙТ СКЛАДАЄ ПРИСЯГУ ПРИ ВСТУПІ НА ПОСАДУ 1997 РОКУ. ПОЗАДУ БІЛЛ КЛІНТОН, ПРИСЯГУ ПРИЙМАЄ ВІЦЕПРЕЗИДЕНТ АЛ ҐОР. 
ФОТО: GETTY IMAGES

1997 року вона стала першою жінкою на посаді Державного секретаря в історії Сполучених Штатів. Вона обіймала цю посаду до 20 січня 2001 року – закінчення другого президентського терміну Білла Клінтона.

Під час її каденції відбулися доленосні зміни в дипломатичних відносинах між Україною та США, а також у Східній Європі, колишній Югославії та Росії. Вона була прихильницею жорсткої зовнішньої політики США та застосування військової сили в разі, якщо дипломатія не є достатньо переконливою.

2000 року Олбрайт двічі приїжджала (у лютому та квітні) з офіційним візитом до Києва й закликала тодішню владу дотримуватися демократичних процедур у виборах. Американська влада тоді намагалась встановити тісні зв'язки з Україною заради підтримки демократичних і ринкових реформ, попри корупційний скандал із екс-прем'єр-міністром Павлом Лазаренком з країни. 

Однак після викрадення та вбивства засновника "Української правди" і журналіста Георгія Ґонґадзе 16 вересня 2000 року відносини між Україною та США охололи, а рівень спілкування між офіційними особами суттєво знизився. США різко засудили кричущий випадок зникнення журналіста та затягування розслідування його справи.

Олбрайт відіграла важливу роль в зусиллях США з демократичних перетворень у Східній Європі, колишній Югославії та Росії.

Під час її каденції 1999 року відбулося входження до НАТО низки країн, які під час Холодної війни вважалися членами так званого "соціалістичного табору" – Польщі, Чехії та Угорщини.

Олбрайт також стала свідком зміни політичного режиму в Росії та суттєвих змін у її зовнішній політиці, зокрема оголошення дефолту Росії 1998 року, перехід влади від президента РФ Бориса Єльцина до Володимира Путіна, початок другої чеченської війни у серпні 1999 року, дивна аварія підводного човна "Курськ" і неадекватної реакції російської влади, а також скандалів із причетністю російських спецслужб до вибухів у житлових будинках в низці міст РФ.

Олбрайт була залучена в дипломатичні зусилля із припинення війн та громадянських конфліктів у країнах колишньої Югославії, зокрема втілення Дейтонських угод у Боснії та Герцеґовині. Також, як твердять історики, саме вона переконала Клінтона залучити війська НАТО для захисту албанців Косова від можливих етнічних чисток та геноциду, що проводили сербські війська стосовно інших етнічних груп.

Олбрайт народилася 15 травня 1937 року в Празі в Чехословацькій Республіці. 1939 року батьки забрали її до Лондона, оскільки її тато був дипломатом. Після Другої світової війни, родина повернулась до Чехословаччини, де її батько встиг попрацювати послом в Югославії. Із захопленням влади в Чехословаччині комуністами, родина Олбрайт перебралася до Сполучених Штатів.

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.