Напис “Волинь 1943” зник з жовто-синього постаменту в Кракові

Москва з усіх сил намагається посварити українців та поляків, зокрема, і через історичні травми

В 1991 році у польському місті Краків було демонтовано та продано росіянам пам'ятник маршалу Конєву. Залишився постамент, який стоїть і досі.

З початком нової агресії РФ проти України постамент пофарбовано у кольори українського прапора.

27 квітня на постаменті з'явився провокативний напис "Wołyń 1943".

"Такі вчинки, як поява цього напису, будуть повторюватися, бо Москва хоче за всяку ціну посварити поляків з українцями. Відомо, що Волинь – це травма польської пам'яті, але сьогодні ми пишемо абсолютно нову сторінку у стосунках з українцями, відкладаючи пояснення історичних подій", – коментує Богуслав Сонік, ініціатор пофарбування постаменту у синьо-жовті кольори.

Активіст Павло Галат зазначає: "Цей напис є незаконним графіті на громадській власності. Цим повинна зайнятись поліція".

Утім, провокація не вдалась. Уже за кілька годин напис "Волинь 1943" зник із постаменту, а українські кольори залишились чистими.

 
фото: Ewelina Pytel

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.