Напис “Волинь 1943” зник з жовто-синього постаменту в Кракові

Москва з усіх сил намагається посварити українців та поляків, зокрема, і через історичні травми

В 1991 році у польському місті Краків було демонтовано та продано росіянам пам'ятник маршалу Конєву. Залишився постамент, який стоїть і досі.

З початком нової агресії РФ проти України постамент пофарбовано у кольори українського прапора.

27 квітня на постаменті з'явився провокативний напис "Wołyń 1943".

"Такі вчинки, як поява цього напису, будуть повторюватися, бо Москва хоче за всяку ціну посварити поляків з українцями. Відомо, що Волинь – це травма польської пам'яті, але сьогодні ми пишемо абсолютно нову сторінку у стосунках з українцями, відкладаючи пояснення історичних подій", – коментує Богуслав Сонік, ініціатор пофарбування постаменту у синьо-жовті кольори.

Активіст Павло Галат зазначає: "Цей напис є незаконним графіті на громадській власності. Цим повинна зайнятись поліція".

Утім, провокація не вдалась. Уже за кілька годин напис "Волинь 1943" зник із постаменту, а українські кольори залишились чистими.

 
фото: Ewelina Pytel

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.