9 травня у Латвії буде днем пам'яті українців, загиблих в результаті агресії РФ

Сейм Латвії підтримав пропозицію призначити 9 травня 2022 року днем пам'яті українців, загиблих в результаті агресивної війни РФ - цивільних мешканців і захисників України

Про це повідомляє телеканал Еспресо.

 

Пропозицію вшанування пам'яті українців підтримав 61 депутат, проти проголосували 18.

Повідомляється також, що окремі опозиційні депутати в дебатах закликали вибрати для цієї мети іншу дату, наприклад 24 лютого, мотивуючи це тим, що призначення жалоби на 9 травня виглядає як спроба приховано заборонити святкування 9 травня і "використовувати трагедію в Україні для внутрішніх політичних цілей".

Схвалений проект передбачає, що в день пам'яті приспустять державні прапори. На резиденції президента, будівлі Кабміну і Сейму розмістять і прапор України. Державні та місцеві органи влади цього дня не зможуть організовувати розважальні заходи та свята - дозвіл на них не даватимуть.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.