9 травня у Латвії буде днем пам'яті українців, загиблих в результаті агресії РФ

Сейм Латвії підтримав пропозицію призначити 9 травня 2022 року днем пам'яті українців, загиблих в результаті агресивної війни РФ - цивільних мешканців і захисників України

Про це повідомляє телеканал Еспресо.

 

Пропозицію вшанування пам'яті українців підтримав 61 депутат, проти проголосували 18.

Повідомляється також, що окремі опозиційні депутати в дебатах закликали вибрати для цієї мети іншу дату, наприклад 24 лютого, мотивуючи це тим, що призначення жалоби на 9 травня виглядає як спроба приховано заборонити святкування 9 травня і "використовувати трагедію в Україні для внутрішніх політичних цілей".

Схвалений проект передбачає, що в день пам'яті приспустять державні прапори. На резиденції президента, будівлі Кабміну і Сейму розмістять і прапор України. Державні та місцеві органи влади цього дня не зможуть організовувати розважальні заходи та свята - дозвіл на них не даватимуть.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.