Німецькі вчені назвали найстаршу жертву чуми

У Латвії у скелеті, якому 5 тисяч років, учені знайшли найдавніший штам чуми. Виявилось, що чоловік був інфікований найбільш раннім з відомих штамів хвороби.

Про це повідомляє BBC.

 
фото: DOMINIK GOLDNER, BGAEU, BERLIN

"Наразі це найстаріша ідентифікована жертва чуми, яка у нас є", — сказав доктор Бен Краузе-Кіор із Кільського університету (Німеччина).

Чума охопила Європу в 1300-х роках, знищивши майже половину населення. Пізніші хвилі продовжували наносити регулярні удари протягом кількох століть, несучи мільйони смертей.

Цей чоловік був похований разом з трьома іншими в неолітичному похованні на березі річки Салаца, що впадає у Балтійське море. Скелет знайшли в Латвії ще у XIX столітті, але генетичний аналіз провели лише зараз.

Дослідники секвенували ДНК кісток і зубів всіх чотирьох чоловік і перевірили їх на наявність бактерій і вірусів. Вони були здивовані, виявивши, що один мисливець-збирач — чоловік років двадцяти — був заражений древнім штамом чуми, викликаним бактерією Yersinia pestis.

"Найімовірніше, його вкусив гризун, він заразився первинної інфекцією Yersinia pestis і помер за кілька днів, можливо, за тиждень від септичного шоку", — сказав доктор Краузе-Кіор.

Дослідники припускають, що древній штам зʼявився близько 7 тисяч років тому, коли в Центральній Європі тільки зароджувалося сільське господарство. Бактерія могла спорадично переходити від тварин до людей.

Згодом вірус адаптувався до зараження людей і в підсумку перетворився на форму, відому як бубонна чума, що поширюється блохами. Хвороба бушувала в середньовічній Європі та вбила мільйони людей.

Люди зазвичай хворіють на чуму після укусу гризунів-бліх, що переносять чумну бактерію, або після контакту з твариною, зараженою чумою. Хвороба існує і сьогодні, але при ранньому виявленні лікується антибіотиками.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.