Німецькі вчені назвали найстаршу жертву чуми

У Латвії у скелеті, якому 5 тисяч років, учені знайшли найдавніший штам чуми. Виявилось, що чоловік був інфікований найбільш раннім з відомих штамів хвороби.

Про це повідомляє BBC.

 
фото: DOMINIK GOLDNER, BGAEU, BERLIN

"Наразі це найстаріша ідентифікована жертва чуми, яка у нас є", — сказав доктор Бен Краузе-Кіор із Кільського університету (Німеччина).

Чума охопила Європу в 1300-х роках, знищивши майже половину населення. Пізніші хвилі продовжували наносити регулярні удари протягом кількох століть, несучи мільйони смертей.

Цей чоловік був похований разом з трьома іншими в неолітичному похованні на березі річки Салаца, що впадає у Балтійське море. Скелет знайшли в Латвії ще у XIX столітті, але генетичний аналіз провели лише зараз.

Дослідники секвенували ДНК кісток і зубів всіх чотирьох чоловік і перевірили їх на наявність бактерій і вірусів. Вони були здивовані, виявивши, що один мисливець-збирач — чоловік років двадцяти — був заражений древнім штамом чуми, викликаним бактерією Yersinia pestis.

"Найімовірніше, його вкусив гризун, він заразився первинної інфекцією Yersinia pestis і помер за кілька днів, можливо, за тиждень від септичного шоку", — сказав доктор Краузе-Кіор.

Дослідники припускають, що древній штам зʼявився близько 7 тисяч років тому, коли в Центральній Європі тільки зароджувалося сільське господарство. Бактерія могла спорадично переходити від тварин до людей.

Згодом вірус адаптувався до зараження людей і в підсумку перетворився на форму, відому як бубонна чума, що поширюється блохами. Хвороба бушувала в середньовічній Європі та вбила мільйони людей.

Люди зазвичай хворіють на чуму після укусу гризунів-бліх, що переносять чумну бактерію, або після контакту з твариною, зараженою чумою. Хвороба існує і сьогодні, але при ранньому виявленні лікується антибіотиками.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".