46 країн ЮНЕСКО бойкотуватимуть сесію Комітету всесвітньої спадщини через РФ

46 країн - учасниць ЮНЕСКО відмовились брати участь у 45-й сесії Комітету всесвітньої спадщини, поки його очолює російська федерація.

У 2022 році має відбутись 45 сесія Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Головує у цьому комітеті держава-агресор Росія. Сесія планується у російській Казані.

 
46 країн-учасниць ЮНЕСКО відмовились брати участь у 45-й сесії Комітету всесвітньої спадщини, поки його очолює російська федерація.

"Цивілізований світ, який розуміє цінність культурної ідентичності для країни, солідарний з Україною. ЮНЕСКО зобов'язані не допустити головування росією 45-ю сесією Комітету всесвітньої спадщини, а також мають перенести проведення її з Казані.

російська федерація, яка завдає ударів по наших церквах, музеях, пам'ятках, театрах, за будь-який обставин не має жодного морального права продовжувати називатись учасником організації, мета якої опікуватись культурою.

Натомість ми радо організуємо проведення комітету у Львові", - наголосив очільник МКІП Олександр Ткаченко.

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.