Інститут нацпам'яті випустив новий ролик із циклу «Війна і міф»

9 травня Український інститут національної пам'яті презентував новий відеоролик «Визволення України», створений у межах відеопроєкту «Війна і міф».

Про це повідомляє пресслужба УІНП.

"Визволенням від уявних нацистів аргументує росія своє вторгнення в Україну, яке вже принесло тисячі жертв серед мирних мешканців. Визволення - ще одне облудне гасло російських окупантів, яке походить з радянської міфології. Адже повернення Червоної армії у 1943-1944 роках також називали визволенням України", - ідеться в повідомленні.

Водночас зазначається, що правда у тому, що з вигнанням нацистських окупантів Україна не отримала волі, а опинилася під пануванням іншого тоталітарного режиму, який приніс мільйони жертв.

Вигнання нацистів супроводжувалося масовими злочинами сталінського режиму. На найнебезпечніших ділянках фронту використовували Чорносвитників – поспіхом мобілізованих місцевих жителів, яких кидали в бій непідготовленими, необмундированими, а часто і неозброєними.

Радянських солдатів змушували воювати проти національного підпілля, що означало братовбивчу війну між українцями. А далі - масові репресії і чистки, ще один штучний голод, депортації сотень тисяч людей, десятиліття злиднів, дефіциту, брехні і пропаганди. Ось що принесло Україні московське визволення.

"Справжню волю і свободу Український народ отримав тільки 24 серпня 1991 року зі здобуттям незалежності. І саме це не дає спокою Москві. Путінські освободітєлі воліли б звільнити українців саме від України. І для цього вони не шкодують ні жінок, ні дітей. Вбивають, гвалтують і грабують. Одне слово, роблять те, що завжди", - резюмують в УІНП.

Цей та інші ролики у високій якості можна завантажити тут.

Виробництво - Prosto production. Над проєктом працювали: Зоя Бойченко, Тетяна Бойко, Максим Майоров, Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко.

У відео використано матеріали книги "Війна і міф: невідома Друга світова" за редакцією Володимира В'ятровича, Олександра Зінченка, Максима Майорова, а саме міф Визволення України (автор – Сергій Горобець).

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.