Помер перший президент України Леонід Кравчук

На 89-му році життя помер перший Президент незалежної України Леонід Кравчук

10 травня 2022 року після тривалої хвороби помер перший Президент незалежної України Леонід Кравчук.

Леонід Кравчук народився у селі Великий Житин на Рівненщині.

 

З 1950-х років був членом КПРС, зробив партійну кар'єру.

У 1990-1991 роках був головою Верховної Ради України. Під його головуванням Верховна Рада 24 серпня 1991 року ухвалила Акт проголошення незалежності України.

У грудні 1991 року як позапартійний кандидат переміг на перших президентських виборах у незалежній Україні й за кілька днів після цього разом з російським та білоруським лідерами Борисом Єльциним і Станіславом Шушкевичем підписав Біловезьку угоду про кінець Радянського Союзу.

У 1994 році Кравчук програв президентські вибори Леоніду Кучмі, але залишився у політиці - кілька разів ставав депутатом, зокрема у складі партії СДПУ(о).

Нерідко висловлювався з проросійських позицій, а у 2006 році був лідером блоку "Не так!", що виступав за зближення України з Росією.

У липні 2020 року Володимир Зеленський призначив Леоніда Кравчука головою української делегації в Тристоронній контактній групі щодо Донбасу, після чого його риторика дещо змінилася.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".