Помер перший президент України Леонід Кравчук

На 89-му році життя помер перший Президент незалежної України Леонід Кравчук

10 травня 2022 року після тривалої хвороби помер перший Президент незалежної України Леонід Кравчук.

Леонід Кравчук народився у селі Великий Житин на Рівненщині.

 

З 1950-х років був членом КПРС, зробив партійну кар'єру.

У 1990-1991 роках був головою Верховної Ради України. Під його головуванням Верховна Рада 24 серпня 1991 року ухвалила Акт проголошення незалежності України.

У грудні 1991 року як позапартійний кандидат переміг на перших президентських виборах у незалежній Україні й за кілька днів після цього разом з російським та білоруським лідерами Борисом Єльциним і Станіславом Шушкевичем підписав Біловезьку угоду про кінець Радянського Союзу.

У 1994 році Кравчук програв президентські вибори Леоніду Кучмі, але залишився у політиці - кілька разів ставав депутатом, зокрема у складі партії СДПУ(о).

Нерідко висловлювався з проросійських позицій, а у 2006 році був лідером блоку "Не так!", що виступав за зближення України з Росією.

У липні 2020 року Володимир Зеленський призначив Леоніда Кравчука головою української делегації в Тристоронній контактній групі щодо Донбасу, після чого його риторика дещо змінилася.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.