У київському музеї з’явилася силіконова копія Кравчука. ФОТО. ВІДЕО

У Києві в музеї "Становлення української нації" відкрили силіконову фігуру першого Президента незалежної України Леоніда Кравчука.

Про це Укрінформу повідомили у пресслужбі музею.

 

"Леонід Макарович Кравчук є першим Президентом України, тому його постать є вагомою в історії нашої країни. І власне це презентація нової фігури в експозиції "Видатні українці".

Він буде стояти біля Чорновола, власне, як експозиція історії зародження та становлення незалежності нашої країни, яку має знати та поважати кожен українець", - повідомили у пресслужбі.

 

У пресслужбі зазначили, що фігура виготовлена, як і всі фігури музею, з унікального силіконового матеріалу "кібершкіри", що дає можливість максимально реалістично передати зовнішність людини.

Над створенням фігури працювали українські скульптори, художники та постижери.

 

Прототипом фігури був сам Леонід Кравчук, який пройшов усі етапи сканування.


ДОВІДКА.
У музеї "Становлення української нації" представлені понад 100 фігур видатних українців. Серед них Тарас Шевченко, Леся Українка, Степан Бандера та інші відомі реформатори української нації.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.