У київському музеї з’явилася силіконова копія Кравчука. ФОТО. ВІДЕО

У Києві в музеї "Становлення української нації" відкрили силіконову фігуру першого Президента незалежної України Леоніда Кравчука.

Про це Укрінформу повідомили у пресслужбі музею.

 

"Леонід Макарович Кравчук є першим Президентом України, тому його постать є вагомою в історії нашої країни. І власне це презентація нової фігури в експозиції "Видатні українці".

Він буде стояти біля Чорновола, власне, як експозиція історії зародження та становлення незалежності нашої країни, яку має знати та поважати кожен українець", - повідомили у пресслужбі.

 

У пресслужбі зазначили, що фігура виготовлена, як і всі фігури музею, з унікального силіконового матеріалу "кібершкіри", що дає можливість максимально реалістично передати зовнішність людини.

Над створенням фігури працювали українські скульптори, художники та постижери.

 

Прототипом фігури був сам Леонід Кравчук, який пройшов усі етапи сканування.


ДОВІДКА.
У музеї "Становлення української нації" представлені понад 100 фігур видатних українців. Серед них Тарас Шевченко, Леся Українка, Степан Бандера та інші відомі реформатори української нації.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".