АНОНС: лекція "Церкви vis-à-vis російсько-українська війна"

У 2014 році, коли майже всі українські конфесії протестували проти анексії та амбіцій Росії завоювати Схід і Південь України, лише Українська Церква Московського Патріархату та сам Патріархат утрималися від відкритих заяв і де-факто продовжували просувати офіційну програму. так званого «Русского мира»)

Українське товариство Кембриджського університету (Cambridge University Ukrainian Society) протягом травня організовує серію публічних лекцій про якнайширше потлумачену інструменталізацію історії у контексті російсько-української війни.

19 травня, о 20.00 (за київським часом) відбудеться лекція професорки Наталі Шліхти (Національний університет "Києво-Могилянська академія," Україна) на тему "Церкви vis-à-vis російсько-українська війна, або Як історичний спадок визначає теперішні вибори" ('The Churches vis-à-vis the Russo-Ukrainian War, or How Historical Legacies Define Current Choices').

Детальніше про подію можна довідатися за покликанням.

Наталя Шліхта - професорка та завідувачка Кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" (Україна). Серед ключових публікацій Наталі Шліхти: "Церква тих, хто вижив. Радянська Україна, середина 1940-х — початок 1970-х рр." (Київ, 2011) та підручник "Історія радянського суспільства" (Київ, 2015).

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.