АНОНС: Семінар-обговорення "(Не) зручна спадщина: відновити не можна зруйнувати?"

Учасники семінару пропонують обговорити проблеми збереження архітектурної спадщини, можливих змін у топоніміці, долю пам'ятників та місць пам'яті на прикладі міського простору Харкова

Напад Росії на Україну вкотре актуалізував проблеми збереження, інтерпретації та репрезентації історичної спадщини як матеріальної, так і нематеріальної.
 
Масові бомбардування міст України призвели до знищення або часткового ураження багатьох пам'яток. З іншого боку відкрита агресія Росії знову поставила на порядок денний необхідність критичного аналізу політики пам'яті в Україні. Оприявнилася необхідність не лише глибшої декомунізації, а й впровадження політики деколонізації публічних просторів.
Водночас деякі міста Сходу і Півдня України були засновані або розбудовані у часи Російської імперії та СРСР і їхні простори є полімпсестами різних епох, у яких зараз, під обстрілами, продовжують жити сучасні громадяни України.
Учасники семінару пропонують обговорити проблеми збереження архітектурної спадщини, можливих змін у топоніміці, долю пам'ятників та місць пам'яті на прикладі міського простору Харкова.
Запрошені експерти:
Марія Тахтаулова – к.і.н., начальниця Північно-Східного міжрегіонального відділу УІНП
Катерина Кублицька – архітекторка, лауреатка Державної премії України в галузі архітектури
Євген Захарченко – к.і.н., старший викладач кафедри історії України, завідувач Навчальної лабораторії історичної інформатики ХНУ імені В. Н. Каразіна.
Модератор:
Роман Любавський - к.і.н., доцент кафедри історії України, заступник декана історичного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".