АНОНС: Семінар-обговорення "(Не) зручна спадщина: відновити не можна зруйнувати?"

Учасники семінару пропонують обговорити проблеми збереження архітектурної спадщини, можливих змін у топоніміці, долю пам'ятників та місць пам'яті на прикладі міського простору Харкова

Напад Росії на Україну вкотре актуалізував проблеми збереження, інтерпретації та репрезентації історичної спадщини як матеріальної, так і нематеріальної.
 
Масові бомбардування міст України призвели до знищення або часткового ураження багатьох пам'яток. З іншого боку відкрита агресія Росії знову поставила на порядок денний необхідність критичного аналізу політики пам'яті в Україні. Оприявнилася необхідність не лише глибшої декомунізації, а й впровадження політики деколонізації публічних просторів.
Водночас деякі міста Сходу і Півдня України були засновані або розбудовані у часи Російської імперії та СРСР і їхні простори є полімпсестами різних епох, у яких зараз, під обстрілами, продовжують жити сучасні громадяни України.
Учасники семінару пропонують обговорити проблеми збереження архітектурної спадщини, можливих змін у топоніміці, долю пам'ятників та місць пам'яті на прикладі міського простору Харкова.
Запрошені експерти:
Марія Тахтаулова – к.і.н., начальниця Північно-Східного міжрегіонального відділу УІНП
Катерина Кублицька – архітекторка, лауреатка Державної премії України в галузі архітектури
Євген Захарченко – к.і.н., старший викладач кафедри історії України, завідувач Навчальної лабораторії історичної інформатики ХНУ імені В. Н. Каразіна.
Модератор:
Роман Любавський - к.і.н., доцент кафедри історії України, заступник декана історичного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.