АНОНС: Семінар-обговорення "(Не) зручна спадщина: відновити не можна зруйнувати?"

Учасники семінару пропонують обговорити проблеми збереження архітектурної спадщини, можливих змін у топоніміці, долю пам'ятників та місць пам'яті на прикладі міського простору Харкова

Напад Росії на Україну вкотре актуалізував проблеми збереження, інтерпретації та репрезентації історичної спадщини як матеріальної, так і нематеріальної.
 
Масові бомбардування міст України призвели до знищення або часткового ураження багатьох пам'яток. З іншого боку відкрита агресія Росії знову поставила на порядок денний необхідність критичного аналізу політики пам'яті в Україні. Оприявнилася необхідність не лише глибшої декомунізації, а й впровадження політики деколонізації публічних просторів.
Водночас деякі міста Сходу і Півдня України були засновані або розбудовані у часи Російської імперії та СРСР і їхні простори є полімпсестами різних епох, у яких зараз, під обстрілами, продовжують жити сучасні громадяни України.
Учасники семінару пропонують обговорити проблеми збереження архітектурної спадщини, можливих змін у топоніміці, долю пам'ятників та місць пам'яті на прикладі міського простору Харкова.
Запрошені експерти:
Марія Тахтаулова – к.і.н., начальниця Північно-Східного міжрегіонального відділу УІНП
Катерина Кублицька – архітекторка, лауреатка Державної премії України в галузі архітектури
Євген Захарченко – к.і.н., старший викладач кафедри історії України, завідувач Навчальної лабораторії історичної інформатики ХНУ імені В. Н. Каразіна.
Модератор:
Роман Любавський - к.і.н., доцент кафедри історії України, заступник декана історичного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.