АНОНС: Семінар-обговорення "(Не) зручна спадщина: відновити не можна зруйнувати?"

Учасники семінару пропонують обговорити проблеми збереження архітектурної спадщини, можливих змін у топоніміці, долю пам'ятників та місць пам'яті на прикладі міського простору Харкова

Напад Росії на Україну вкотре актуалізував проблеми збереження, інтерпретації та репрезентації історичної спадщини як матеріальної, так і нематеріальної.
 
Масові бомбардування міст України призвели до знищення або часткового ураження багатьох пам'яток. З іншого боку відкрита агресія Росії знову поставила на порядок денний необхідність критичного аналізу політики пам'яті в Україні. Оприявнилася необхідність не лише глибшої декомунізації, а й впровадження політики деколонізації публічних просторів.
Водночас деякі міста Сходу і Півдня України були засновані або розбудовані у часи Російської імперії та СРСР і їхні простори є полімпсестами різних епох, у яких зараз, під обстрілами, продовжують жити сучасні громадяни України.
Учасники семінару пропонують обговорити проблеми збереження архітектурної спадщини, можливих змін у топоніміці, долю пам'ятників та місць пам'яті на прикладі міського простору Харкова.
Запрошені експерти:
Марія Тахтаулова – к.і.н., начальниця Північно-Східного міжрегіонального відділу УІНП
Катерина Кублицька – архітекторка, лауреатка Державної премії України в галузі архітектури
Євген Захарченко – к.і.н., старший викладач кафедри історії України, завідувач Навчальної лабораторії історичної інформатики ХНУ імені В. Н. Каразіна.
Модератор:
Роман Любавський - к.і.н., доцент кафедри історії України, заступник декана історичного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.