АНОНС: лекція "Церкви vis-à-vis російсько-українська війна"

У 2014 році, коли майже всі українські конфесії протестували проти анексії та амбіцій Росії завоювати Схід і Південь України, лише Українська Церква Московського Патріархату та сам Патріархат утрималися від відкритих заяв і де-факто продовжували просувати офіційну програму. так званого «Русского мира»)

Українське товариство Кембриджського університету (Cambridge University Ukrainian Society) протягом травня організовує серію публічних лекцій про якнайширше потлумачену інструменталізацію історії у контексті російсько-української війни.

19 травня, о 20.00 (за київським часом) відбудеться лекція професорки Наталі Шліхти (Національний університет "Києво-Могилянська академія," Україна) на тему "Церкви vis-à-vis російсько-українська війна, або Як історичний спадок визначає теперішні вибори" ('The Churches vis-à-vis the Russo-Ukrainian War, or How Historical Legacies Define Current Choices').

Детальніше про подію можна довідатися за покликанням.

Наталя Шліхта - професорка та завідувачка Кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" (Україна). Серед ключових публікацій Наталі Шліхти: "Церква тих, хто вижив. Радянська Україна, середина 1940-х — початок 1970-х рр." (Київ, 2011) та підручник "Історія радянського суспільства" (Київ, 2015).

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.