АНОНС: лекція "Російська фаланґа та український спротив: розвінчуючи міф про 'денацифікацію'"

Обговорюючи геополітичну нацистську риторику Володимира Путіна, лектор подивиться на реалії українського народу в умовах миру та війни через призму міжетнічних відносин та багатонаціональної участі в опорі

Українське товариство Кембриджського університету (Cambridge University Ukrainian Society) протягом травня організовує серію публічних лекцій про якнайширше потлумачену інструменталізацію історії у контексті російсько-української війни.

 

9 травня 2022 року відбудеться лекція професора Йохана Петровського-Штерна (Північно-Західний Університет, США)  "Російська фаланґа та український спротив: розвінчуючи міф про 'денацифікацію'" ('The Russian Falanga and the Ukrainian Resistance: Debunking the 'Denazification' Myths').

Покликання на подію - тут.

Україна - багатоетнічна держава з найнижчим рівнем ксенофобії та антисемітизму у Східній Європі. До та після Помаранчевої революції 2004 року люди різного етнічного походження та релігійних переконань долучалися до зусиль українського націотворення.

Обговорюючи геополітичну нацистську риторику Володимира Путіна, лектор подивиться на реалії українського народу в умовах миру та війни через призму міжетнічних відносин та багатонаціональної участі в опорі.

Йоханан Петровський-Штерн - професор єврейських студій та єврейської історії Факультету історії Північно-Західного Університету (США). Його викладацькі та наукові інтереси охоплюють ранньомодерну та модерну історію євреїв у Польщі та Росії, єврейську містику та каббалу, історію та культуру України а також слов'яно-єврейські літературу.

Професор Петровський-Штерн був запрошеним професором в університетах Торонто, Парижа, Києва, Львова, Варшави, Кракова, Мюнхена та Єрусалима. Він є автором понад сотні статей і шести книг, у тому числі праці "The Golden-Age Shtetl: a New History of Jewish Life in East Europe" (2014) (український переклад - "Штетл. Золота доба єврейського містечка" (Київ, 2019)), яка отримала Національну єврейську книжкову премію та була номінована на Пулітцерівську премію.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.