МКІП працює над онлайн-реєстрами пам'яток та музейних цінностей

Міністерство культури та інформаційної політики України працює над онлайн-реєстрами об’єктів архітектурної та археологічної спадщини та музейних цінностей

Про це повідомила заступниця міністра культури та інформаційної політики Анастасія Бондар.

 

"Ми працюємо над онлайн-реєстром, який включатиме в себе перелік усіх об'єктів архітектурної та археологічної спадщини. Минулого року представники обласних державних адміністрацій вже внесли дані про пам'ятки в нашу пілотну базу даних, а сьогодні ми працємо над уточненням геопросторових даних цих об'єктів, фотофіксацією, співпрацюємо з держгеокадастром задля використання ортофотопланів, а також над розробкою онлайн-кабінетів для регіональних уповноважених", - розповіла Бондар.

На сьогодні в електронному вигляді облікову документацію ведуть тільки 10-15% музеїв, що, за її словами, "дуже -дуже мало".

"На сьогодні маємо близько 12 мільйонів музейних цінностей. Найголовніша проблематика полягає в тому, що всі облікові картки цих об'єктів зберігаються в самих музеях тільки в паперовому вигляді. Маємо на меті створити онлан-реєстр, куди музеї зможуть самостійно інтегрувати дані про об'єкти мистецтва, які в них зберігаються, реставруються, перевозяться або були втрачені, на жаль", - додала Бондар.

Бондар також зазначила, що "реалізація цього проєкту дасть можливість усім охочим дізнатися в національній пошуковій системі , що в якому музеї зберігається".

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.