АНОНС: виставка «Європейська Україна. Доба Мазепи»

Відвідувачі зможуть побачити особисті речі Івана Мазепи, дорогоцінні вклади на потреби церкви й освіти від гетьмана та його матері, особисті речі митрополита-реформатора Петра Могили та урядників київського магістрату, пергаментну грамоту-унікат про підпорядкування Київської митрополії Вселенському патріархові, гетьманський скарб XVII століття, сеймові конституції Речі Посполитої 1616 року, репліки Конституції Пилипа Орлика з російського державного архіву давніх актів та Національного архіву Швеції, а також багато інших артефактів

28 червня о 15:00 на території Києво-Печерської лаври, в Скарбниці Національного музею історії України, відкриється виставка "Європейська Україна. Доба Мазепи".

 

Україна здавна була частиною європейського культурного простору. У фокусі уваги виставки зосереджені культура, освіта та політичні погляди української еліти доби козацької держави – Гетьманщини.

В освітніх закладах, створених за європейською гуманістичною моделлю, українці Гетьманщини дізнавалися про засади природного права та дискусії західних мислителів про право на повстання проти володаря-тирана.

Орієнтування козацької політичної культури на демократичні (на відміну від московії) традиції Речі Посполитої – спільної держави поляків, українців, литовців та білорусів, зумовило появу Конституції Пилипа Орлика 1710 року, що є ключовою ознакою історичної належності України до Європи.

Відвідувачі зможуть побачити особисті речі Івана Мазепи, дорогоцінні вклади на потреби церкви й освіти від гетьмана та його матері, особисті речі митрополита-реформатора Петра Могили та урядників київського магістрату, пергаментну грамоту-унікат про підпорядкування Київської митрополії Вселенському патріархові, гетьманський скарб XVII століття, сеймові конституції Речі Посполитої 1616 року, репліки Конституції Пилипа Орлика з російського державного архіву давніх актів та Національного архіву Швеції, а також багато інших артефактів.

Виставка діятиме у Скарбниці Національного музею історії України (вул. Лаврська, 9, корпус 12). Експонати зі своїх зібрань також надали Національний музей історії України, Національний заповідник "Києво-Печерська лавра", Національна бібліотека України ім. В. Вернадського НАН України, Центральний державний історичний архів України.

Відкриття виставки для загального огляду з 29 червня. Відвідати виставку можна буде лише у складі екскурсійних груп.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.