Герой чи негерой? У МЗС розійшлися думки щодо Бандери

Глави МЗС України і Польщі провели телефонну розмову після заяв українського посла у Німеччині Андрія Мельника, які, як стверджує Варшава, фальшують історію

Про це повідомляє "Європейська правда".

"Відбулася розмова з моїм приятелем міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою у зв'язку з заявами посла України в Німеччині Андрія Мельника, які фальшують історію. Я подякував міністру Кулебі за швидке публічне втручання у цій справі" - написав у Twitter міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау.

 

"Польща та Україна повинні разом протистояти як спробам провокації, так і браку розсудливості та відповідальності" - додав він.

В МЗС України також виступили з заявою у зв'язку з коментарями Мельника, зазначивши, що відносини України і Польщі перебувають на своєму піку.

"Україна вдячна Польщі за безпрецедентну підтримку в боротьбі з агресією Росії.  Нас ніщо не роз'єднує, оскільки як в Києві, так і в Варшаві є повне порозуміння щодо необхідності збереження єдності перед нагальними загрозами. Слова посла України в Німеччині Андрія Мельника, висловлені в інтерв'ю німецькому журналісту, є його особистою думкою і не відображають позицію МЗС України" - йдеться у коментарі речника МЗС Олега Ніколенка.

В інтерв'ю журналісту Тіло Юнгу український дипломат прокоментував історичні суперечки між Польщею та Україною щодо Степана Бандери.

У програмі "Jung & Naiv" посол, зокрема, відповів на запитання про розправи над польським населенням. Як зазначив Мельник, у вказаний період відбувалися масові вбивства як поляків, так і українців. "Це була війна", — сказав дипломат.

Журналіст також запитав про звинувачення Ізраїлю на адресу військ УПА, які нібито були причетні до вбивства тисяч євреїв. "Немає жодних доказів того, що бандерівці вбивали євреїв", – пояснив дипломат, який також зазначив, що це наратив, який просуває Росія.

Коли в певний момент розмови журналіст заявив, що йому не зрозуміло, як людину, відповідальну за вбивство поляків і євреїв, можна назвати "героєм", Мельник рішуче заперечив цю думку і заявив, що Бандера не був масовим убивцею.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.