Росіяни поширюють фейк про канонізацію Бандери

Російські ЗМІ, анонімні Telegram-канали, а також користувачі соцмережі поширюють інформацію про те, що Православна Церква України нібито зарахувала до лику святих голову Організації Українських Націоналістів Степана Бандеру

Про це повідомляє StopFake.

 

В російськомовному сегменті Інтернеті активно поширюється "документ", в якому йдеться про те, що рішення про канонізацію Бандери було прийнято на Архиєрейському Соборі ПЦУ 20 червня.

Російська пропаганда таким чином хоче проілюструвати, що цей Україна є "нацистською" державою, і відповідно мета так званої "спецоперації" – цілком виправдана.

"В Україні визнали святим Степана Бандеру. Бардак у країні досяг апогею. Як після цього можна заперечувати процвітання там нацизму?!", – пишуть російські пропагандисти.

Пресслужба ПЦУ повністю спростувала інформацію про канонізацію Степана Бандери, а також справжність "документу", що розповсюджується в мережі.

Питання канонізації Степана Бандери Православною Церквою України не може розглядатись у принципі, оскільки за своїм віросповіданням він був греко-католиком.




Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.