Петиції за демонтаж пам'ятника Єкатєрині ІІ в Одесі набрали необхідну кількість підписів. ОНОВЛЕНО

Дві електронні петиції про знесення пам'ятника Катерині ІІ набрала необхідну кількість голосів, аби їх розглянув Президент України Володимир Зеленський

На сайті Президента України є 5 (п'ять) петицій про знесення пам'ятника російській імператриці Катерині ІІ в Одесі і ще одна - дотична. 

13 липня стало відомо, що 25 тисяч українців підписали петицію, автором якої є Олексій Матвєєв. Ця петиція пропонувала замінити Катерину ІІ на американського гей-порноактора Біллі Геррінґтона. Як зазначається у зверненні до Президента "Катерина ІІ є контроверсійною історичною постаттю, що своїми діями завдала великої шкоди Українській державності та культурі".

Наступного дня необхідний для розгляду Президентом поріг подолала інша петиція. Авторка - Стефанія Цегельник. Ця петиція не містить пропозицій заміни пам'ятника Катерині ІІ, а вимагає лише його демонтажу.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.