Петиції за демонтаж пам'ятника Єкатєрині ІІ в Одесі набрали необхідну кількість підписів. ОНОВЛЕНО

Дві електронні петиції про знесення пам'ятника Катерині ІІ набрала необхідну кількість голосів, аби їх розглянув Президент України Володимир Зеленський

На сайті Президента України є 5 (п'ять) петицій про знесення пам'ятника російській імператриці Катерині ІІ в Одесі і ще одна - дотична. 

13 липня стало відомо, що 25 тисяч українців підписали петицію, автором якої є Олексій Матвєєв. Ця петиція пропонувала замінити Катерину ІІ на американського гей-порноактора Біллі Геррінґтона. Як зазначається у зверненні до Президента "Катерина ІІ є контроверсійною історичною постаттю, що своїми діями завдала великої шкоди Українській державності та культурі".

Наступного дня необхідний для розгляду Президентом поріг подолала інша петиція. Авторка - Стефанія Цегельник. Ця петиція не містить пропозицій заміни пам'ятника Катерині ІІ, а вимагає лише його демонтажу.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.