Петиції за демонтаж пам'ятника Єкатєрині ІІ в Одесі набрали необхідну кількість підписів. ОНОВЛЕНО

Дві електронні петиції про знесення пам'ятника Катерині ІІ набрала необхідну кількість голосів, аби їх розглянув Президент України Володимир Зеленський

На сайті Президента України є 5 (п'ять) петицій про знесення пам'ятника російській імператриці Катерині ІІ в Одесі і ще одна - дотична. 

13 липня стало відомо, що 25 тисяч українців підписали петицію, автором якої є Олексій Матвєєв. Ця петиція пропонувала замінити Катерину ІІ на американського гей-порноактора Біллі Геррінґтона. Як зазначається у зверненні до Президента "Катерина ІІ є контроверсійною історичною постаттю, що своїми діями завдала великої шкоди Українській державності та культурі".

Наступного дня необхідний для розгляду Президентом поріг подолала інша петиція. Авторка - Стефанія Цегельник. Ця петиція не містить пропозицій заміни пам'ятника Катерині ІІ, а вимагає лише його демонтажу.

 

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.