12 серпня почнуться дискусії про деколонізацію в Одесі

12 серпня платформа культури пам’яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво разом із Зеленим театром в Одесі розпочинають цикл публічних дискусій про деколонізацію «Імперія: пам’ятати не можна повернути»

12 серпня платформа культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво разом із Зеленим театром в Одесі розпочинають цикл публічних дискусій про деколонізацію "Імперія: пам'ятати не можна повернути". Відвідати події можна буде в одеській бібліотеці імені Грушевського або долучитися до трансляцій онлайн. Зібрані під час заходів кошти будуть передані на підтримку ЗСУ.

 

Війна, яку веде Росія проти України, змушує міркувати не тільки про військовий опір, але й про ту частину минулого, яке пов'язано з Росією, зокрема, Російською імперією. Її сліди присутні в публічному просторі українських міст, а простір культурний наповнюють наративи, які ми не завжди помічаємо. Тож як зробити так, щоб імперія назавжди втратила владу над нами?

Платформа культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво і Зелений театр починають розмову про імперське минуле на Півдні України, зокрема в Одесі. Ми запускаємо серію публічних дискусій, у яких разом із експертами будемо шукати відповіді на питання, як нам будувати розмову з минулим, щоб створити перспективу бажаного майбутнього.

Кураторка та модераторка дискусійної програми — Оксана Довгополова, докторка філософських наук, професорка кафедри філософії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, співзасновниця платформи культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво.

Події проходитимуть двічі на місяць протягом серпня і вересня, по п'ятницях, в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Михайла Грушевського (вул. Троїцька, 49/51). 

Приєднатися до подій також можна буде онлайн під час прямих трансляцій y Facebook. 






"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.