В естонському місті Нарва демонтували радянський танк

 

Нарва - місто в Естонії, у якому абсолютну більшість становлять етнічні росіяни. В період російської окупації місто було промарковано радянськими пам'ятниками, зокрема, танком.

З відновленням незалежності в Естонії відбулась декомунізація публічного простору. Однак, танк у Нарві та ще чимало пам'ятників радянської доби вистояли.

Після початку нової агресії РФ проти України, в естонському суспільстві знову постало питання про остаточне очищення Естонії від маркерів російської присутності.

Естонський уряд ухвалив рішення, що нарвський танк має бути демонтовано. Однак, міська влада виступила проти цього. Біля пам'ятника час від часу збирались росіяни, щоби висловити свій протест проти демонтажу.

16 серпня у Нарві почали демонтаж танка та решти радянських монументів. Біля пам'ятника було запроваджено комендантську годину та обмежено рух. Танк Т-34 зняли з постамента та доставили до Естонського військового музею у Віймсі.

Поліція повідомила, що затримала 9 осіб, які закликали до насильного опору демонтажу радянських пам'ятників. "Вони вже були нам знайомі, оскільки вдавалися до різних закликів і порушень. Вони не лише розміщували військову символіку, але й під час демонтажу пам'ятника активно закликали інших до насильницького спротиву. Один погрожував особі, причетній до перенесення пам'ятника. Зараз вони у відділку поліції", - повідомив керівник поліції Індрек Пюві. 

Ввечері на місці демонтованого пам'ятника зібралось кілька десятків осіб, однак, мітинг невдовзі завершився без ексцесів.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.