В естонському місті Нарва демонтували радянський танк

 

Нарва - місто в Естонії, у якому абсолютну більшість становлять етнічні росіяни. В період російської окупації місто було промарковано радянськими пам'ятниками, зокрема, танком.

З відновленням незалежності в Естонії відбулась декомунізація публічного простору. Однак, танк у Нарві та ще чимало пам'ятників радянської доби вистояли.

Після початку нової агресії РФ проти України, в естонському суспільстві знову постало питання про остаточне очищення Естонії від маркерів російської присутності.

Естонський уряд ухвалив рішення, що нарвський танк має бути демонтовано. Однак, міська влада виступила проти цього. Біля пам'ятника час від часу збирались росіяни, щоби висловити свій протест проти демонтажу.

16 серпня у Нарві почали демонтаж танка та решти радянських монументів. Біля пам'ятника було запроваджено комендантську годину та обмежено рух. Танк Т-34 зняли з постамента та доставили до Естонського військового музею у Віймсі.

Поліція повідомила, що затримала 9 осіб, які закликали до насильного опору демонтажу радянських пам'ятників. "Вони вже були нам знайомі, оскільки вдавалися до різних закликів і порушень. Вони не лише розміщували військову символіку, але й під час демонтажу пам'ятника активно закликали інших до насильницького спротиву. Один погрожував особі, причетній до перенесення пам'ятника. Зараз вони у відділку поліції", - повідомив керівник поліції Індрек Пюві. 

Ввечері на місці демонтованого пам'ятника зібралось кілька десятків осіб, однак, мітинг невдовзі завершився без ексцесів.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.