У Білорусі знищили кладовище Армії Крайової

Диктаторський проросійський режим Лукашенка у Білорусі знищив цвинтар польських солдат часів Другої світової війни

Диктаторський проросійський режим Лукашенка у Білорусі знищив цвинтар польських солдат часів Другої світової війни.

У селі Сурконти поблизу Гродна 25 серпня у присутності голови місцевої сільради та міліції екскаватор розрівняв кладовище вояків польської Армії Крайової.

Поховання виникло під час Другої світової війни. 21 серпня 1944 року у Сурконтах стався бій між російськими енкаведистами та Армією Крайовою. Незадовго до цього цей загін АК спільно з Червоною армією здійснювали операцію з вигнання нацистів із Вільнюса. Після неї радянська сторона почала дії проти своїх союзників.

У ході бою в Сурконтах з польського боку загинули 18 осіб, ще 18 було поранено. Однак, росіяни добили усіх поранених, окрім одного, який зумів зімітувати смерть.

З радянського боку, за польськими даними, загинуло 132 енкаведиста, але червоні визнали лише 18 загиблих.

Поховання польських солдат на сільському кладовищі комуністи не дозволили. Тому могилу викопали у полі, поблизу поховання учасників повстання 1863 року. В радянський час місцеві мешканці не допустили розорення могили під колгоспне поле.

У вересні 1991 року збудовано меморіал. 

 
 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.