Могилянка запрошує на навчання у магістратурі з історії

Кафедра історії НАУКМА оголосила набір на магістерську програму «Історія»

Кафедра історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" запрошує вступати на магістерську освітньо-наукову програму "Історія". Про це повідомляється на фейсбук-сторінці кафедри.

Програма готує дослідників української та європейської історії від ранньомодерного часу до сучасності з 1998 року. Кілька десятків викладачів готують фахівців, які володіють найновішим методологічним інструментарієм, є інтегрованими в міжнародну наукову спільноту, а також здатні вивести історичну науку з-під випливу радянської історіографії.

На кафедрі читають лекції та проводять заняття викладачі високого рівня, є запрошені майстри історичної науки з НАН України, гостьові професори з Великої Британії, Італії, США, Польщі, Німеччини тощо. 

З 2010 року діє спільна з Варшавським університетом магістерська програма "Східноєвропейські студії", якою керує професорка  Оля Гнатюк. Її випускники отримують два дипломи - український та польський.

Більше інформації про кафедру історії можна дізнатися тут, а також на фейсбук-сторінці кафедри історії НАУКМА. Про умови вступу до НаУКМА читайте на сайті університету.

Теми

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.