Заклики до демонтажу «Батьківщини-матері» Ткаченко вважає «абсурдом»

Міністр культури Олександр Ткаченко заклики до демонтажу монумента «Батьківщина-мати» вважає «абсурдом»

Міністр культури Олександр Ткаченко заклики до демонтажу монумента "Батьківщина-мати" вважає "абсурдом".

"Зносити пам'ятку, яка є однією з візитівок України, яка дивиться на схід, яка величезна атракція для багатьох туристів, мені видається абсурдом в цей час. У нас є, на що витрачати кошти.

У нас немає коштів в бюджеті, тому що вони пішли на оборону і на підтримку соціально сфери, (у нас недобудований) музеї Голодомору, нам потрібно збудувати музей Героїв небесної сотні, потрібно працювати з багатьма об'єктами – понад 450 об'єктів, які зазнали пошкоджень чи зруйновані під час війни", – сказав він в ефірі національного телемарафону.

За словами міністра, роботи з гербом СРСР на щиті монумента можуть початися приблизно за "пів року чи трохи більше".

"Думаю, що після затвердження плану дій, який нам подав Музей Другої світової війни – передбачає технічне обстеження, залучення фахівців для проектної документації – має пройти десь пів року чи трохи більше для того, щоб ми впритул приступили вже до робіт", – додав Ткаченко.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.