Мінкульт готує зміни до законодавства щодо евакуації музеїв

Міністерство культури та інформаційної політики України ініціює вдосконалення чинного законодавства у частині здійснення евакуації культурних цінностей під час воєнного стану

Про це розповів міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в інтерв'ю "Суспільному" під час телемарафону "Єдині Новини", йдеться на сайті міністерства.

 

Олександр Ткаченко зазначив, що одним із відповідальних за планування евакуації культурних цінностей є МКІП. При цьому, згідно з чинним законодавством, організація проведення евакуації та підготовка районів для їх розміщення та зберігання покладаються на місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування та керівників закладів культури.

"В Україні близько 2000 музеїв. Безпосередньо МКІП підпорядковані лише 26 музеїв та заповідників, тобто трохи більше 1%. Всі інші підпорядковані місцевим органам влади. Щоб здійснити евакуацію, потрібен не тільки наказ МКІП, але й взаємодія з місцевими органами влади та відсутність спротиву директорів музеїв, що ми часто бачили в регіонах, наближених до лінії фронту і не тільки", – пояснив міністр.

Попри поширення інформації про можливе російське вторгнення в Україну, ніхто не міг сказати напевне, коли це станеться і чи станеться взагалі. Водночас там, де вдалося скоординувати зусилля місцевих органів влади, музейників та Міністерства, було евакуйовано тисячі експонатів.

"Для того, щоб організувати виїзд, потрібно спакувати ці речі, крім наказу Міністерства, потрібна співпраця з місцевими органами влади, транспортування тощо. Зробити це за 3-4 дні фізично неможливо. Ми будемо вносити на уряд пропозиції щодо удосконалення проведення такого роду робіт, тому що всі закони, прийняті  до війни, не враховували тих обставин, в яких зараз доводиться діяти", – зазначив Олександр Ткаченко.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.