Польща вимагатиме від Німеччини репарації за Другу світову війну

Варшава офіційно звернеться до Берліна з вимогою про виплату воєнних репарацій за завдану Польщі шкоду під час Другої світової війни

Лідер правлячої у Польщі партії "Право і Справедливість"  Ярослав Качинський заявив, що Берлін має виплатити Варшаві за завдані кривди під час Другої світової війни воєнних репарацій на суму понад 6,2 трлн злотих (понад $1,5 трлн станом на 2021 рік).

"Це дуже серйозна сума – 6 трлн 200 млрд злотих. Але з точки зору Німеччини і беручи до уваги те, що такого роду відшкодування платиться десятиліттями, а відшкодування Франції за Першу світову війну завершили виплачувати близько десяти років тому, то ця сума для німецької економіки є цілком можливою і вона її значно не обтяжить", - заявив Качинський.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.