Розпочався 23 міжнародний конгрес історичних наук

До польського міста Познань приїхало понад 700 істориків з усього світу

 

21 серпня 2022 року у Познані (Польща) розпочав роботу 23 Міжнародний конгрес історичних наук.

У його роботі візьмуть участь понад 700 істориків із 70 держав. Організаторами конгресу є Міжнародний комітет історичних наук, Комітет історичних наук Польської академії наук та Познанський університет імені Адама Міцкевича.

Під час конгресу буде вручена нагорода International ICHS History Prize історику з Делійського університету Санджею Субраманьяму. Також п'ятеро молодих дослідників будуть відзначені Премією ICHS-Shandong University Young Historian Award.

Під час конгресу в Познані вперше відбудеться дослідницький форум. Науково-дослідні установи представлять свої поточні чи заплановані проєкти аудиторії з відомими науковцями та дослідниками-початківцями. Це має забезпечити можливість співпраці між установами, а також залучення висококваліфікованих дослідників до співпраці. 

Українська тематика на конгресі буде представлена доповідями:

- Поліни Барвінської "History in Ukraine: approach to progressive narrative in political transitions",

- Томаша Кемпи "The Expansion of the Polish Language among the Elites of the Grand Duchy of Lithuania and the Ukrainian Lands Belonging (after 1569) to the Polish Crown in the 16th-17th Centuries", 

- Міхала Васюцьонка "Reshaping Common Past: Medieval Polish-Ruthenian-Moldavian in Polish and Romanian and Ukrainian Historiographies Before and After World War I".

Організатори вирішили, що Національні комітети історичних наук з Росії та Білорусі не можуть брати участі у конгресі через їх агресію проти України. Крім того, організатори надали гранти для учасників конгресу з України.

Історики організовують міжнародні конгреси, починаючи з 1900 року. У 1926 році засновано Міжнародний комітет історичних наук (ICHS) як неурядову організацію, що складається з національних комітетів, які представляють країни-члени, і спеціалізованих комісій, присвячених конкретним дослідницьким питанням. 

Головною метою Комітету є популяризація історичних наук через міжнародне співробітництво. Комітету було доручено організовувати конгреси кожні п'ять років.

Попередній конгрес відбувся у Цзінані (Китай) у 2015 році. Тоді було заплановано, що конгрес у Познані має відбутися у 2020 році, однак, через пандемію його було перенесено на пізніший час.

 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.