АНОНС: презентація монографії "Розчаклування недуги"

Тематика книжки охоплює різні проблеми: бачення інакшої тілесності; побутування епідемій в локальних спільнотах, перші спроби вакцинування та боротьба з віспою, ствердження домінування чоловіка у медицині та залученість жінки до професійної родопомочі, витіснення цехових лікарських практик

22 вересня о 16 годині у Центрі польських та європейських студій ім. Єжи Гедройця НАУКМА (Київ, вулиця Волоська, 10, 6 корпус, підвал) відбудеться презентація колективної монографії "Розчаклування недуги: Локальна традиція, "старі" хвороби та "нова медицина" в Україні XVIII – XIX cт." (Харків: Видавець Олександр Савчук, 2021).

У книжці йдеться про початки формування нових медичних уявлень та державної системи медицини в Україні XVIII – XIX cт.  Автори звертають увагу на те як імперські ініціативи були реалізовані на локальному рівні та накладалися на місцевий контекст, а унауковлені знання поєднувалися з традиційними практиками зцілення.

Тематика розділів охоплює різні проблеми: бачення інакшої тілесності; побутування епідемій в локальних спільнотах, перші спроби вакцинування та боротьба з віспою, ствердження домінування чоловіка у медицині та залученість жінки до професійної родопомочі, витіснення цехових лікарських практик. 

Автори та учасники: 

Ганна Клименко, випускниця магістерської програми "Історія" НаУКМА,  молодша наукова співробітниця Національного музею "Київська картинна галерея";

Володимир Маслійчук, доцент НаУКМА;

Ігор Сердюк, професор Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Короленка 

 








Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.