АНОНС: презентація монографії "Розчаклування недуги"

Тематика книжки охоплює різні проблеми: бачення інакшої тілесності; побутування епідемій в локальних спільнотах, перші спроби вакцинування та боротьба з віспою, ствердження домінування чоловіка у медицині та залученість жінки до професійної родопомочі, витіснення цехових лікарських практик

22 вересня о 16 годині у Центрі польських та європейських студій ім. Єжи Гедройця НАУКМА (Київ, вулиця Волоська, 10, 6 корпус, підвал) відбудеться презентація колективної монографії "Розчаклування недуги: Локальна традиція, "старі" хвороби та "нова медицина" в Україні XVIII – XIX cт." (Харків: Видавець Олександр Савчук, 2021).

У книжці йдеться про початки формування нових медичних уявлень та державної системи медицини в Україні XVIII – XIX cт.  Автори звертають увагу на те як імперські ініціативи були реалізовані на локальному рівні та накладалися на місцевий контекст, а унауковлені знання поєднувалися з традиційними практиками зцілення.

Тематика розділів охоплює різні проблеми: бачення інакшої тілесності; побутування епідемій в локальних спільнотах, перші спроби вакцинування та боротьба з віспою, ствердження домінування чоловіка у медицині та залученість жінки до професійної родопомочі, витіснення цехових лікарських практик. 

Автори та учасники: 

Ганна Клименко, випускниця магістерської програми "Історія" НаУКМА,  молодша наукова співробітниця Національного музею "Київська картинна галерея";

Володимир Маслійчук, доцент НаУКМА;

Ігор Сердюк, професор Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Короленка 

 








Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".