АНОНС: презентація монографії "Розчаклування недуги"

Тематика книжки охоплює різні проблеми: бачення інакшої тілесності; побутування епідемій в локальних спільнотах, перші спроби вакцинування та боротьба з віспою, ствердження домінування чоловіка у медицині та залученість жінки до професійної родопомочі, витіснення цехових лікарських практик

22 вересня о 16 годині у Центрі польських та європейських студій ім. Єжи Гедройця НАУКМА (Київ, вулиця Волоська, 10, 6 корпус, підвал) відбудеться презентація колективної монографії "Розчаклування недуги: Локальна традиція, "старі" хвороби та "нова медицина" в Україні XVIII – XIX cт." (Харків: Видавець Олександр Савчук, 2021).

У книжці йдеться про початки формування нових медичних уявлень та державної системи медицини в Україні XVIII – XIX cт.  Автори звертають увагу на те як імперські ініціативи були реалізовані на локальному рівні та накладалися на місцевий контекст, а унауковлені знання поєднувалися з традиційними практиками зцілення.

Тематика розділів охоплює різні проблеми: бачення інакшої тілесності; побутування епідемій в локальних спільнотах, перші спроби вакцинування та боротьба з віспою, ствердження домінування чоловіка у медицині та залученість жінки до професійної родопомочі, витіснення цехових лікарських практик. 

Автори та учасники: 

Ганна Клименко, випускниця магістерської програми "Історія" НаУКМА,  молодша наукова співробітниця Національного музею "Київська картинна галерея";

Володимир Маслійчук, доцент НаУКМА;

Ігор Сердюк, професор Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Короленка 

 








Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.