Усі розділи
Допомогти проекту

На радянських пам'ятниках у Києві появились написи "знеси мене"

24 вересня 2022

Щонайменше на трьох пам'ятниках у Києві - Щорсу, Пушкіну та працівникам "депо імені Леніна" - з'явились написи "Знеси мене", "Демонтуй мене повністю", "радянська пропаганда".

Громадський діяч Олег Слабоспицький заявив, що він запустив флешмоб #ЗнесиМенеПовністю. Його учасники наносять відповідні написи на пам'ятники, що підпадають під дію декомунізаційного законодавства або ж є носіями радянської пропаганди.

Також Олег Слабоспицький наголосив, що "на 8 рік війни з окупантами у столиці лишаються понад 200 пам'ятних знаків радянським та російським діячам. 14 травня 2022 р. Київрада проголосувала рішення про офіційний демонтаж таких пам'ятних знаків, але рішення ніхто навіть і не збирався виконувати. Банально робочу групу для узгодження остаточного списку об'єктів до 14 липня ніхто так і не створив".

 
Теми
Дивіться також
Московську вулицю і ще понад 40 топонімів у Києві таки перейменували
Культ Булгакова існує
У Будинку-музеї Тараса Шевченка в Києві відкрилась експозиція пам’яті Романа Ратушного
У Києві збирають підписи за перейменування вулиці Московської
Ткаченко підтримав музей Булгакова
Тексти

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.
10 липня 2020 — Сергій Рябенко

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.
25 квітня 2025 — Фабіан Бауманн

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.
24 квітня 2025 — Володимир Крижанівський

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.
22 квітня 2025 — Наталя Ємченко
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
30 квітня, 11:40

Музей Чорнобиля закриють на реконструкцію

29 квітня, 16:01

Українська громада у Любліні прибрала могили вояків УНР

29 квітня, 09:29

У Львові вшанували пам'ять українців, яких депортували під час операції "Вісла"

28 квітня, 10:27

У Кам'янці-Подільському відкриють новий музей в історичній будівлі

Всі новини