На фронті загинув історик Рустем Мамут оглу Аблятіфов

Про це повідомив Львівський національний університет імені Івана Франка.

 

На війні з російськими загарбниками загинув історик, кримськотатарський громадський діяч Рустем Мамут оглу Аблятіфов (позивний "Ногай").

Рустем Мамут оглу народився 3 грудня 1964 року в Одесі. Працював на кораблях Чорноморського морського пароплавства, екстерном закінчив навчання в Одеській державній морській академії. У 1992 р. повернувся з родиною до Криму. У 1998 р. закінчив юридичний факультет Таврійського інституту підприємництва та права, а в 2002 р. – Українську академію державного управління при Президентові України.

Брав активну участь у кампанії з набуття громадянства України раніше депортованих кримських татар. З 2002 р. до 2010 р. працював у Державному комітеті України у справах національностей та міграції, Представництві Президента України в АР Крим; Агенції "Кримські Новини" (Сімферополь).

Рустем Мамут оглу був активним учасником Революції Гідності та руху "Євромайдан Крим". Після анексії Криму російською федерацією у 2014 р. був змушений виїхати з родиною до Львова. Вступив до аспірантури Львівського національного університету імені Івана Франка, викладав студентам-історикам спецкурси з історії киримли. З липня 2016 по січень 2018 року брав участь в Антитерористичній операції на Сході України у складі одного з добровольчих підрозділів. У 2017 р. нагороджений пам'ятною відзнакою "За оборону Авдіївки".

29 серпня 2022 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка Рустем Мамут оглу Аблятіфов захистив дисертацію на тему "Кримська діаспора Туреччини у процесі репатріації киримли на історичну Батьківщину (кін. 1980-х – поч. 2000-х рр.)".

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.