Московську вулицю і ще понад 40 топонімів у Києві таки перейменували

 

08 вересня на пленарному засіданні Київської міської ради більшістю депутатів ухвалено рішення про перейменування понад 40 топонімів.

Зокрема, було перейменовано вулицю Московську на Князів Острозьких. Нагадаємо, що сьогодні на засіданні комісії Київської міської ради з питань місцевого самоврядування ухвалили рішення відкласти перейменування вулиці Московської через пропозицію депутатки Дінари Гібабуліної назвати цю вулицю "Європейського Союзу".

У Київській міськраді відклали перейменування вулиці Московської

Утім, у сесійній залі міські депутати таки підтримали перейменування Московської вулиці на честь князів Острозьких.

Окрім того, перейменовано вулицю Волгоградську на честь Романа Ратушного.

Нові назви отримали такі об'єкти топоніміки у Києві:

Деснянський район:
вулиця Пожарського – вулиця Мелетія Смотрицького;
вулиця Петра Запорожця – вулиця Інтернаціонального Легіону;
вулиця Кузбаська – вулиця Латвійська;
площа Волгоградська – площа Конотопської битви;
вулиця Попудренка – вулиця Гетьмана Павла Полуботка;
вулиця Мурманська – вулиця Академіка Кухаря.

Шевченківський район:
вулиця Грозненська – вулиця Ічкерська;
провулок Бабушкіна – провулок Сеньківський.

Дарницький район:
вулиця Декабристів – вулиця Братства тарасівців;
вулиця Лермонтова – вулиця Вітовецька;
провулок Лермонтова 1-ий – провулок Вітовецький;
провулок Лермонтова 2-ий – провулок Баштанський;
провулок Лермонтова 3-ий – провулок Козаровицький;
провулок Лермонтова 4-ий – провулок Болградський;
провулок Лермонтова 5-ий – провулок Александрійський;
провулок Терешкової Валентини 2 – провулок Христини Алчевської;
вулиця Сормовська – вулиця Ісмаїла Гаспринського;
вулиця Костянтина Заслонова – вулиця Амет-Хана Султана.

Оболонський район:
проспект Мінський – проспект Литовський;
проспект Героїв Сталінграду – проспект Володимира Івасюка.

Святошинський район:
вулиця Маршака – вулиця Йосипа Маршака;
провулок Маршака – провулок Комерційний;
провулок Маршака 2-ий – провулок Сім'ї Тарасевичів;
провулок Маршака 3-ий – провулок Ювелірний;
вулиця Симашка – вулиця Мирослава Поповича;
вулиця Академіка Кржижановського – вулиця Омеляна Пріцака.

Подільський район:
провулок Бурденка – провулок Могилів-Подільський;
вулиця Олександра Бестужева – вулиця Гамалаївська.

Солом'янський район:
вулиця Ватутіна – вулиця Територіальної оборони;
вулиця Федосєєва – вулиця Архітектора Вишневського;
провулок Донський – провулок Караїмський;
вулиця Новомічурінська – вулиця Князів Ґедиміновичів;
вулиця Волгоградська – вулиця Романа Ратушного;
провулок Радищева – провулок Юрія Матущака;
вулиця Радгосп "Совки" – вулиця Пронівська;
вулиця Іскрівська – вулиця Джохара Дудаєва.

Голосіївський район:
вулиця Цілинна – вулиця Португальська;
провулок П'ятигорський – провулок Альпійський;
провулок Генерала Доватова – провулок Дубовий;
провулок Майкопський – провулок Старобільський;
вулиця Іртишська – вулиця Тетерівська;
вулиця Кайсарова – вулиця Холодноярська.

Печерський район:
вулиця Московська – вулиця Князів Острозьких;
площі Героїв Великої Вітчизняної війни повернуто історичну назву "Наводницька".





«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.