43% українців позитивно оцінюють діяльність ОУН-УПА

У порівнянні з 2013 роком кількість позитивно налаштованих до УПА українців зросло приблизно удвічі, хоча й не подолало 50-відсотковий поріг

Упродовж 7-13 вересня 2022 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки "Омнібус".

За даними цього опитування, 43% українців позитивно оцінюють діяльність ОУН-УПА, а негативно 8%. У порівнянні з 2013 роком кількість позитивно налаштованих до УПА українців зросло приблизно удвічі, хоча й не подолало 50-відсотковий поріг. Кількість негативних відповідей щодо УПА зменшилась уп'ятеро.

 

В усіх регіонах України більше тих, хто позитивно ставиться до УПА. Щоправда, опитування не охоплює окуповані регіони. Дивно, але знайшлося 5% українськомовних українців, що надали негативні оцінки діяльності УПА. У вибірці недостатньо російськомовних росіян для надійних оцінок, але на рівні тенденції можна говорити про 55% негативних оцінок ОУН та УПА.

Таблиця 1. Як Ви, у цілому, оцінюєте діяльність Організації українських націоналістів - Української повстанської армії (ОУН-УПА) у часи Другої світової війни?

100% у рядку 2013 2022
Позитивно Важко сказати напевно Негативно Не знаю / Відмова Позитивно Важко сказати напевно Негативно Не знаю / Відмова
Регіон, де проживали до 24 лютого 2022 року                
Захід 47 27 21 5 57 32 4 7
Центр 19 32 40 10 43 37 6 14
Південь 7 22 54 17 37 40 11 12
Схід 9 19 66 6 27 43 16 15
Вік                
18-29 років 28 26 34 12 43 46 4 7
30-39 років 20 26 42 12 42 44 4 10
40-49 років 22 28 41 8 49 33 6 12
50-59 років 22 26 46 6 45 35 11 10
60-69 років 20 29 41 10 45 28 10 16
70+ років 16 25 50 10 29 36 16 18
Лінгво-етнічні категорії                
Українськомовні українці 34 28 30 8 52 33 5 11
Двомовні українці 16 30 44 10 34 47 6 12
Російськомовні українці 12 23 51 14 36 41 11 13
Російськомовні росіяни* 4 21 66 8 6 26 55 13

*  У вибірці 2022 року з 1025 респондентів лише 22 належать до цієї категорії. Тому дані наведені індикативно для розуміння загальних тенденцій.



Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.