В Державному архіві Київської області розпочато оцифрування колекції карт

Державний архів Київської області розпочав оцифрування унікального масиву картографічних документів, що зберігається у фонді Ф.1542 "Колекція карт і креслень Київської губернії"

У продовження співпраці зі World Monuments Fund Державний архів Київської області розпочав оцифрування унікального масиву картографічних документів, що зберігається в фонді Ф.1542 "Колекція карт і креслень Київської губернії". 
 
У жовтні 2022 року між Державним архівом Київської області та Archival Information Systems / Архівні Інформаційні Системи було підписано договір на оцифрування майже 3 тисяч одиниць зберігання, більшість з яких мають великоформатний розмір і різний ступень фізичної збереженості.
В цій колекції представлені генеральні та поштові карти Київської та інших губерній, карти та плани сіл, військових поселень, міст, повітів Київської губернії, карти шляхів, земельних та лісових ділянок, селянських, поміщицьких та церковних земель, проектів будівель та мостів у населених пунктах Київської губернії та м.Києва, альбоми фотокреслень. Документи цього фонду датовані 1781-1919 роками.
Впродовж реалізації цього проекту буде створена інформаційно-пошукова база "Карти і креслення Київської губернії", завдяки якої можна буде здійснити пошук документів за населеним пунктом або датою та безпосередньо передивитися цифрову копію карти чи креслення.
Проєкт планується презентувати до уваги дослідників у лютому 2023 року в режимі он-лайн на сайті Державного архіву Київської області.
Довідково: Світовий Фонд Пам'яток є провідною незалежною організацією, що займається захистом визначних пам'яток та об'єктів культурної спадщини. За більше як 55 років роботи у більш як 700 визначних місць у 112 країнах світу, фахівці фонду довели ефективність підходів та методів для збереження культурного спадку по всьому світу.


«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.