В Державному архіві Київської області розпочато оцифрування колекції карт

Державний архів Київської області розпочав оцифрування унікального масиву картографічних документів, що зберігається у фонді Ф.1542 "Колекція карт і креслень Київської губернії"

У продовження співпраці зі World Monuments Fund Державний архів Київської області розпочав оцифрування унікального масиву картографічних документів, що зберігається в фонді Ф.1542 "Колекція карт і креслень Київської губернії". 
 
У жовтні 2022 року між Державним архівом Київської області та Archival Information Systems / Архівні Інформаційні Системи було підписано договір на оцифрування майже 3 тисяч одиниць зберігання, більшість з яких мають великоформатний розмір і різний ступень фізичної збереженості.
В цій колекції представлені генеральні та поштові карти Київської та інших губерній, карти та плани сіл, військових поселень, міст, повітів Київської губернії, карти шляхів, земельних та лісових ділянок, селянських, поміщицьких та церковних земель, проектів будівель та мостів у населених пунктах Київської губернії та м.Києва, альбоми фотокреслень. Документи цього фонду датовані 1781-1919 роками.
Впродовж реалізації цього проекту буде створена інформаційно-пошукова база "Карти і креслення Київської губернії", завдяки якої можна буде здійснити пошук документів за населеним пунктом або датою та безпосередньо передивитися цифрову копію карти чи креслення.
Проєкт планується презентувати до уваги дослідників у лютому 2023 року в режимі он-лайн на сайті Державного архіву Київської області.
Довідково: Світовий Фонд Пам'яток є провідною незалежною організацією, що займається захистом визначних пам'яток та об'єктів культурної спадщини. За більше як 55 років роботи у більш як 700 визначних місць у 112 країнах світу, фахівці фонду довели ефективність підходів та методів для збереження культурного спадку по всьому світу.


Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".