Українці провели прибирання могил воїнів УНР у Любліні

У польському Любліні українці провели прибирання могил воїнів армії Української Народної Республіки на православному кладовищі по вулиці Липовій

Про це у Фейсбуці повідомило польське Українське товариство, за ініціативою якого прибирання могили воїнів УНР відбувається щороку наприкінці жовтня.

 

Цього року зібралося більше людей ніж в минулому, оскільки крім місцевих українців і польських друзів, для цього, щоб прибирати могили борців за волю України прибули також особи, які нещодавно приїхали до Любліна.

"Спільними зусиллями швидко поприбирали могили українських солдатів, вмили пам'ятник, зібрали листя. Так виконали наш моральний обов'язок подбати про могили борців за волю України з-перед понад 100 років, це актуально зокрема зараз, коли знову йде боротьба за волю України, за виживання українського народу…", – розповіли в товаристві.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.