У Відні освятили пам'ятник на могилі дипломата УНР Станіслава Старосольського

Станіслав Старосольський (1889-1962) - український дипломат часів Української Народної Республіки, першого секретаря Посольства Української народної республіки у Швейцарії, викладач Українського Таємного Університету у Львові, член Наукового товариства Шевченка. Перебував на еміграції у Австрії. 

Зусиллями українцям у Відні могила Станіслава Старосольського на центральному кладовищі Відня була віднайдена та відновлена.

Відбулося урочисте святкування та панахида за оборонцями України, а також освячення відновленого пам'ятника на могилі Станіслава Старосольського.

Захід був організований українською скаутською організацією "Пласт" у Австрії. Панахида відбулася біля пам'ятника полеглим у першій світовій війні солдатам Австро-Угорської армії з нагоди 104-ї річниці Листопадового Чину та проголошення Західноукраїнської Народної Республіки.

"Пласт" висловив щиру подяку представникам Посольства України в Австрії та отцям Тарасу Шагалі (Українська греко-католицька парафія Св. Варвари) та о. Юрія Стругова (Українська православна парафія Св. Володимира й Ольги).

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.