АНОНС: камерний фестиваль «300 хвилин про Сковороду»

28 листопада – 3 грудня у Могилянці відбудеться камерний фестиваль «300 хвилин про Сковороду» з нагоди 300-річчя українського філософа Григорія Сковороди

28 листопада – 3 грудня у Могилянці відбудеться камерний фестиваль "300 хвилин про Сковороду" з нагоди 300-річчя українського філософа Григорія Сковороди.

 
Цей фестиваль – спільна ініціатива групи могилянських студентів-гуманітаріїв та Культурно-мистецького центру НаУКМА.
У програмі фестивалю – лекції, виставка, кінопоказ і навіть вечорниці.
Замість офіційних урочистостей організатори пропонують по-сковородинськи невимушено зустрітися з науковцями різних поколінь і різних наукових інтересів.
Нас усіх єднатиме Сковорода, його час і позачасовість. Поговоримо про Київ XVIII ст., про спудейські традиції старої Академії, спротив імперіалізму та інші контексти. Матимемо нагоду дізнатися про сковородинську концепцію щастя, про засоби повчального і комічного у творах філософа, про сковородіану в літературному контексті, в образотворчому мистецтві та кінематографії.
Лектори: Катерина Липа; Максим Яременко, Володимир Маслійчук, Тарас Лютий, Ростислав Семків, Діана Клочко, Лариса Довга, Ольга Петренко-Цеунова, Тетяна Тарасенко, Юлія Карпець (НаУКМА); Олена Кохан (НМІУ); Олександр Юнін, Олександра Савенок (Музей-майстерня І. Кавалерідзе).
Фестиваль – благодійний: організатори підтримують могилянську волонтерську ініціативу "Взаємодопомога від НаУКМА", що опікується могилянцями та їхніми рідними в лавах ЗСУ та ТрО. Пожертви - добровільні; підтримати можна за посиланням
Вхід - вільний. Для відвідування заходів потрібно заповнити форму.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".