АНОНС: камерний фестиваль «300 хвилин про Сковороду»

28 листопада – 3 грудня у Могилянці відбудеться камерний фестиваль «300 хвилин про Сковороду» з нагоди 300-річчя українського філософа Григорія Сковороди

28 листопада – 3 грудня у Могилянці відбудеться камерний фестиваль "300 хвилин про Сковороду" з нагоди 300-річчя українського філософа Григорія Сковороди.

 
Цей фестиваль – спільна ініціатива групи могилянських студентів-гуманітаріїв та Культурно-мистецького центру НаУКМА.
У програмі фестивалю – лекції, виставка, кінопоказ і навіть вечорниці.
Замість офіційних урочистостей організатори пропонують по-сковородинськи невимушено зустрітися з науковцями різних поколінь і різних наукових інтересів.
Нас усіх єднатиме Сковорода, його час і позачасовість. Поговоримо про Київ XVIII ст., про спудейські традиції старої Академії, спротив імперіалізму та інші контексти. Матимемо нагоду дізнатися про сковородинську концепцію щастя, про засоби повчального і комічного у творах філософа, про сковородіану в літературному контексті, в образотворчому мистецтві та кінематографії.
Лектори: Катерина Липа; Максим Яременко, Володимир Маслійчук, Тарас Лютий, Ростислав Семків, Діана Клочко, Лариса Довга, Ольга Петренко-Цеунова, Тетяна Тарасенко, Юлія Карпець (НаУКМА); Олена Кохан (НМІУ); Олександр Юнін, Олександра Савенок (Музей-майстерня І. Кавалерідзе).
Фестиваль – благодійний: організатори підтримують могилянську волонтерську ініціативу "Взаємодопомога від НаУКМА", що опікується могилянцями та їхніми рідними в лавах ЗСУ та ТрО. Пожертви - добровільні; підтримати можна за посиланням
Вхід - вільний. Для відвідування заходів потрібно заповнити форму.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.