АНОНС: камерний фестиваль «300 хвилин про Сковороду»

28 листопада – 3 грудня у Могилянці відбудеться камерний фестиваль «300 хвилин про Сковороду» з нагоди 300-річчя українського філософа Григорія Сковороди

28 листопада – 3 грудня у Могилянці відбудеться камерний фестиваль "300 хвилин про Сковороду" з нагоди 300-річчя українського філософа Григорія Сковороди.

 
Цей фестиваль – спільна ініціатива групи могилянських студентів-гуманітаріїв та Культурно-мистецького центру НаУКМА.
У програмі фестивалю – лекції, виставка, кінопоказ і навіть вечорниці.
Замість офіційних урочистостей організатори пропонують по-сковородинськи невимушено зустрітися з науковцями різних поколінь і різних наукових інтересів.
Нас усіх єднатиме Сковорода, його час і позачасовість. Поговоримо про Київ XVIII ст., про спудейські традиції старої Академії, спротив імперіалізму та інші контексти. Матимемо нагоду дізнатися про сковородинську концепцію щастя, про засоби повчального і комічного у творах філософа, про сковородіану в літературному контексті, в образотворчому мистецтві та кінематографії.
Лектори: Катерина Липа; Максим Яременко, Володимир Маслійчук, Тарас Лютий, Ростислав Семків, Діана Клочко, Лариса Довга, Ольга Петренко-Цеунова, Тетяна Тарасенко, Юлія Карпець (НаУКМА); Олена Кохан (НМІУ); Олександр Юнін, Олександра Савенок (Музей-майстерня І. Кавалерідзе).
Фестиваль – благодійний: організатори підтримують могилянську волонтерську ініціативу "Взаємодопомога від НаУКМА", що опікується могилянцями та їхніми рідними в лавах ЗСУ та ТрО. Пожертви - добровільні; підтримати можна за посиланням. 
Вхід - вільний. Для відвідування заходів потрібно заповнити форму.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".