АНОНС: фестиваль LEGIO Historica у Кропивницькому

1-2 жовтня у Кропивницькому відбудеться благодійний історичний фестиваль LEGIO Historica.

1-2 жовтня у Кропивницькому відбудеться благодійний історичний фестиваль LEGIO Historica.

Щороку на початку жовтня у Херсоні відбувався історичний фестиваль. Зараз місто знаходиться у тимчасовій окупації і п'ятий за ліком фест переноситься, сподіваємось, на наступний рік. Натомість, організатори вирішили зібратись у Кропивницькому - місто стало одним з головних хабів для переселенців з Херсонщини, багато з них саме його обрали у якості тимчасового прихистку.

На історичному фестивалі відбудеться понад 20 подій - лекцій, воркшопів, дискусій, екскурсій, кінопереглядів, зустрічей - де багато дізнаєтесь про історію України, зокрема Південної її частини, поміркуєте з лекторами про процеси деколонізації, протидію російським історичним фейкам, осмислення досвіду окупації в історії і багато іншого.

Фестиваль матиме благодійний характер - збиратимуть кошти на користь жителів тимчасово окупованої Херсонщини, які не можуть покинути власну домівку. 

Фестивальна програма стартує об 11:00 в Обласній універсальній науковій бібліотеці імені Д.І.Чижевського (вул. Велика Перспективна, 24) та простор іАтмосфера Мир 2.0 (вул. Велика Перспективна, 19).

Вхід на усі події вільний, але організатори просять заповнити реєстраційну форму.

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.