IN MEMORIAM: пішов з життя історик Вадим Стецюк

Пішов з життя історик з Кам'янця-Подільського Вадим Стецюк

 

На смерть Вадима Стецюка відгукнувся Йоханан Петровський-Штерн: "Один з моїх найперших учнів під час мого Фулбрайтівського викладання в Україні у Центрі Міської Історії, Львів. Один з тих, хто після семи годин занять на літній школі, ще іхав на мій трьохгодинний семінар в Католицький Університет.

Порядна, сором'язліва, дотепна людина неабиякої фізичної сили. Говорив мало і тихо, але завжди влучно. Прекрасний фахівець, з яким я планував провести у Кам'янці-Подільському, де він був доцентом, конференцію з вірменських, єврейських, польських та українських громад ранньомодерного Кам'янця.

У найжахітливиших снах не бачив, що доведеться писати некрологи загиблим учням. Не для того, Вадиме, не для того ми збиралися влітку 2014 року вивчати єврейську історію Східної Європи у затишній залі на Богомольця 6. Вклоняюся твої пам'яті."

Стецюк Вадим Борисович народився 1 червня 1982 р. у місті Кам'янці-Подільському. У 1988-1998 рр. навчався у Кам'янець-Подільській ЗОШ № 2 (закінчив екстерном), у 1998-2003 рр. — на історичному факультеті в Кам'янець-Подільському державному (педагогічному) університеті. Після закінчення університету вступив до аспірантури КПДУ.

У 2003-2009 рр. працював вчителем історії спеціалізованої ЗОШ № 5 м. Кам'янця-Подільського. З вересня 2006 р. працює на кафедрі історії України Кам'янець-Подільського націоанльного університету імені Івана Огієнка.

У квітні 2009 року захистив кандидатську дисертацію на тему "Земства Правобережної України в період Української національно-демократичної революції 1917-1920 рр.". Писав докторську дисертацію про роль імперської армії в суспільних трансформаціях у Правобережній Україні в 1874-1914 рр.

Автор більш ніж 120 наукових публікацій.

Прощання відбудеться у четвер, 1 грудня, 11 год, у Кам'янці-Подільському, вул. Тімірязєва, 150.

Теми

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.