Історик Артем Петрик пережив окупацію і вийшов на зв'язок

Історик та автор "Історичної правди" Артем Петрик вийшов на зв'язок після визволення Херсона з-під російської окупації

Історик та автор "Історичної правди" Артем Петрик вийшов на зв'язок після визволення Херсона з-під російської окупації. Він пержив усю окупацію на рідній Херсонщині.

 

12 листопада він написав пост у Фейсбуці:

"Більше 250 днів холодних і страшних як сама смерть.

Колись, у останні передвоєнні дні, повернувшись з Вільнюса до України, навіть не уявляв які випробування уготовані пройти нашому народу, рідному місту і мені особисто...

Херсоне, ми розділили з тобою, старий друже, і трагедію і радість звільнення.

11 листопада - для нас та тих, хто прийде після нас - другий день народження, священний день.

Мені пощастило бути в епіцентрі цього.

Люди поряд не плакали, це важко назвати сльозами, скоріше виттям вовчат за Матір'ю, яка повернулася.

І я плакав, і не соромно мені...

Слава і вічна вдячність ЗСУ!

Слава підпіллю!

Вічна пам'ять воїнам, які полягали у Битві за Херсон. І Вам земляки, хто загинув у боях за Антонівський міст, розірваний на шматки у Бузковому парку, закатованим, розстріляним у підвалах на Лютеранській, Теплоенергетиків, інших місцях пекельних страждань.
І Вам...Денис, Руслан...Даша. Ви не дожили, вас вбили. А я ось дожив. Побачив волю. Побачив орду, що тікає за Дніпро. Побачив Українську Армію у славі, величі і квітах.
Словом...Живий. Ще зустрінемось, друзі.
Із вільного Херсона з любов'ю, Артем Петрик/"Друг Литовець".
12.11.2022"

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".