Спецпроект

НАЗЯВО прийняло скаргу на докторську дисертацію про Голодомор

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти прийняло до розгляду скаргу щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації у дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук Олесі Стасюк

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти прийняло до розгляду скаргу/повідомлення Геннадія Боряка, Лариси Якубової, Геннадія Єфіменка та Оксани Юркової щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації у дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук Олесі Стасюк  "Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932-1933 років в УСРР".

 

Заявники стверджують, що у дисертації Олесі Стасюк присутні академічний плагіат, фабрикації та фальсифікації. А тому просять НАЗЯВО провести додаткову експертизу для подальшого скасування рішення МОН про затвердження рішення спецради Університету Григорія Сковороди в Переяславі про присудження ступеня доктора наук Олесі Стасюк.

Основні зауваження щодо тексту дисертації Олесі Стасюк:

- у тексті Олесі Стасюк виявлено текстові запозичення без відповідних посилань із 13 текстів;

- Олеся Стасюк вказала у списку використаних джерел архівні справи, з якими особисто не працювала, а натомість переписала посилання на них із опублікованих збірників документів.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.