У Києві встановили меморіальну дошку академіку Книшову

Про це повідомляє Укрінформ.

Дошку встановлено у Голосіївському районі Києва на будівлі за адресою вулиця Г.Книшова, 6.

 

"Ми вшановуємо пам'ять нашого вчителя, друга, наставника. Геннадій Книшов був легендарною людиною, яка дуже багато зробила для становлення кардіохірургії в Україні. Книшов очолив інститут після Амосова. І це непросто, коли тебе постійно порівнюють з корифеєм. Але Геннадію Васильовичу усе вдалося. Він вивів наш інститут на європейський рівень. Заклад став одним з найкращих в Україні", - сказав директор Інституту серцево-судинної хірургії ім.М.М.Амосова Василь Лазоришинець.

Геннадій Книшов з 1989 по 2005 рік очолював Національний інститут серцево-судинної хірургії ім.Н.М. Амосова. Він створив кардіохірургічну школу, яка охоплює всі напрямки серцево-судинної патології і забезпечує прогресивний розвиток кардіохірургічної допомоги.

Вперше в Україні академік Книшов запровадив низку новітніх методів у галузі кардіохірургії. Серед них - аортокоронарне шунтування при ішемічній хворобі серця, хірургічна корекція складних і злоякісних порушень ритму серця.

Під його керівництвом вперше запроваджена методика штучного підвищення температури тіла хворого і доведена її роль як пускового механізму стимуляції імунітету пацієнта при інфекційному ендокардиті. За цією методикою прооперували тисячі пацієнтів, яких до цього вважали безнадійними.

Також успішно велися унікальні фундаментальні розробки з анатомії та електрофізіології серця.

У 2004 році за визначні заслуги перед Україною, розвиток медичної науки, створення національної кардіохірургічної школи, багаторічну самовіддану працю Геннадію Книшову присвоїли звання Героя України.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.