У Києві встановили меморіальну дошку академіку Книшову

Про це повідомляє Укрінформ.

Дошку встановлено у Голосіївському районі Києва на будівлі за адресою вулиця Г.Книшова, 6.

 

"Ми вшановуємо пам'ять нашого вчителя, друга, наставника. Геннадій Книшов був легендарною людиною, яка дуже багато зробила для становлення кардіохірургії в Україні. Книшов очолив інститут після Амосова. І це непросто, коли тебе постійно порівнюють з корифеєм. Але Геннадію Васильовичу усе вдалося. Він вивів наш інститут на європейський рівень. Заклад став одним з найкращих в Україні", - сказав директор Інституту серцево-судинної хірургії ім.М.М.Амосова Василь Лазоришинець.

Геннадій Книшов з 1989 по 2005 рік очолював Національний інститут серцево-судинної хірургії ім.Н.М. Амосова. Він створив кардіохірургічну школу, яка охоплює всі напрямки серцево-судинної патології і забезпечує прогресивний розвиток кардіохірургічної допомоги.

Вперше в Україні академік Книшов запровадив низку новітніх методів у галузі кардіохірургії. Серед них - аортокоронарне шунтування при ішемічній хворобі серця, хірургічна корекція складних і злоякісних порушень ритму серця.

Під його керівництвом вперше запроваджена методика штучного підвищення температури тіла хворого і доведена її роль як пускового механізму стимуляції імунітету пацієнта при інфекційному ендокардиті. За цією методикою прооперували тисячі пацієнтів, яких до цього вважали безнадійними.

Також успішно велися унікальні фундаментальні розробки з анатомії та електрофізіології серця.

У 2004 році за визначні заслуги перед Україною, розвиток медичної науки, створення національної кардіохірургічної школи, багаторічну самовіддану працю Геннадію Книшову присвоїли звання Героя України.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".