У Києві дерусифікували ще понад 40 вулиць

Тепер у Києві немає вулиць Пушкіна і маршала Тимошенка, але є вулиці Євгена Чикаленка та Левка Лук'яненка

Депутати Київради 27 жовтня перейменували понад 40 вулиць, провулків та площ, назви яких пов'язані з російським та радянським минулим. Про це мер Києва Віталій Кличко повідомив після засідання Київської міської ради.

 

Список перейменованих вулиць

Дарницький район

1. вул. Маркса Карла (Дарницький р-н) — вул. Йоганна Вольфганга Ґете

2. вул. Кронштадтська — вул. Володимира Рибака

3. вул. Славгородська — вул. Дениса Антіпова

Голосіївський район

4. пл. Амурська — пл. Васильківська

5. вул. Бурмистенка — вул. Оріхуватська

6. вул. Вільямса Академіка — вул. Степана Рудницького

7. вул. Генерала Родимцева — вул. Горіхуватський шлях

8. вул. Жигулівська — вул. Бескидська

9. вул. Костичева Академіка — вул. Професора Балінського

10. вул. Майкопська — вул. Гетьманська

11. вул. Генерала Доватора — вул. Катерини Грушевської

12. вул. Смольна — вул. Братів Чучупаків Деснянський район

13. вул. Макаренка — вул. Климента Квітки

14. вул. Маркса Карла — вул. Олексія Курінного Дніпровський район

15. вул. Астраханська — вул. Кастуся Калиновського Оболонський район

16. вул. Клари Цеткін — вул. Дніпрової Чайки

17. вул. Маршала Тимошенка — вул. Левка Лук'яненка

18. вул. Новикова-Прибоя — вул. Ірини Жиленко Печерський район

19. вул. Глазунова — вул. Дмитра Годзенка

20. вул. Лізи Чайкіної — вул. Олени Степанів

21. вул. Олександра Матросова — вул. Генерала Кульчицького

22. вул. Чигоріна — вул. Дмитра Дорошенка Подільський район

23. вул. Брестська — вул. Франциска Скорини

24. вул. Одоєвського — вул. Байрона

25. пров. Олександра Бестужева — пров. Кузьми Скрябіна

Святошинський район

26. вул. Вітрука Генерала — вул. Авіаконструкторська

27. вул. Гаршина — вул. Стефаника Василя

28. пл. Героїв Бреста — пл. Чорнобаївська

29. вул. Жолудєва — вул. Олександра Махова

30. вул. Кулібіна — вул. Рене Декарта

31. бульв. Ромена Роллана — бульв. Жуля Верна

32. вул. Петра Чаадаєва — вул. Дмитра Чижевського

33. вул. Феодори Пушиної — вул. Ореста Васкула

34. вул. Якутська — вул. Родини Бунге

Солом'янський район

35. вул. Багратіона — вул. Максима Левіна

36. вул. Мартиросяна — вул. Сергія Берегового

37. пров. Московський — пров. Павла Лі

Шевченківський район

38. вул. Бориса Житкова — вул. Братів Малакових

39. вул. Краснодарська — вул. Ґолди Меїр

40. вул. Некрасівська — вул. Івана Драча

41. вул. Пушкінська — вул. Євгена Чикаленка

42. вул. Муромська — вул. Володимира Жаботинського

43. вул. Чаплигіна — вул. Академіка Івахненка

44. пров. Чаплигіна — пров. Академіка Івахненка

Крім того, Київрада уточнила низку назв вулиць, які містили неточності:

1. вул. Блакитного — вул. Еллана-Блакитного

2. вул. Вавілових — вул. Вавилових

3. вул. Гродненська — вул. Гроденська

4. пров. Гродненський — пров. Гроденський

5. вул. Добрузька — вул. Добруська

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.