МКІП проведе захід-роз’яснення щодо перенесення памʼяток радянської спадщини

Наступного тижня Міністерство культури та інформаційної політики проведе публічний захід для розʼяснення щодо перенесення памʼяток радянської спадщини

На цьому наголосив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко на брифінгу у Кіровоградській ОВА, передає Укрінформ.

"Буквально вчора у нас було засідання ради при Мінкульті, куди входять відомі історикознавці, культурологи, і буквально сьогодні мають бути надруковані на сайті Мінкульту рекомендації з приводу памʼятників. Тобто, це фахова точка зору. Наступного тижня ми зробимо публічний захід стосовно розʼяснення щодо перенесення памʼяток", - сказав очільник МКІП.

Він висловив думку, що памʼятки, які пропагують радянську тоталітарну спадщину чи російські наративи, але мають культурну чи історичну цінність, можливо, у деяких регіонах слід "організовувати у парки радянських тоталітарних речей чи російського імперського минулого".

 

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.