АНОНС: лекція «Що сталося з радянським ІТ? Чипи, комп’ютери та мережі»

 

21 грудня о 18.30 в Київській школі економіки (вул. Миколи Шпака, 3, Київ) відбудеться лекція журналіста, письменника та дослідника новітньої історії України Гліба Гусєва "Що сталося з радянським ІТ? Чипи, комп'ютери та мережі".

Лектор працює над книгою про період, що охоплює 1972–2019 роки, і вважає, що причини сьогоднішніх подій в Україні можна відшукати у радянському минулому.
Під час своїх лекцій автор з різних боків підходить до теми трансформації радянської України в Україну незалежну та, зокрема того, як радянська планова економіка трансформувалася в економіку олігархічну.
На лекції буде розглянуто питання:
- Завдяки чому відбулося одномоментне збагачення тих, кого зараз ми знаємо як олігархат?
- Чому до кінця 1960-х років радянська комп'ютерна індустрія опинилася в глухому куті?
- Та чому усі радянські, в тому числі, українські оригінальні напрацювання зрештою виявилися нікому не потрібними?
Реєстрація на подію офлайн обов'язкова. Лінк для реєстрації: bit.ly/3uLPAce

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.