Оригінал рукопису «Щедрика» Миколи Леонтовича вперше покажуть у Києві

Уперше в Києві, з нагоди 145-річчя з дня народження Миколи Леонтовича, відбудеться урочиста презентація оригіналу рукопису всесвітньовідомої української пісні "Щедрик". Партитура написана рукою композитора за кілька років до прем'єри пісні у Карнегі Гол.

 

Унікальний раритет, наданий на одноденне експонування Інститутом рукопису Національної бібліотеки України імені В.В. Вернадського, уперше демонструватиметься публічно.

Окрім того, уперше буде представлено оригінал листа Симона Петлюри до Олександра Кошиця, написаний главою УНР за пів року до прем'єри "Щедрика" у Карнегі Гол.

У ньому він закликав диригента промотувати за кордоном ідею незалежної України та збирати донати на українську армію. Документ наданий на одноденне експонування Центральним державним архівом вищих органів влади та управління України.

Також на виставці експонуватиметься унікальна колекція європейських афіш хору Олександра Кошиця із фондів Слов'янської бібліотеки Національної бібліотеки Чеської Республіки (копії).

Матеріали вперше презентуються в Україні, і містять згадки про прем'єру "Щедрика" у Відні, Парижі, Цюриху та інших європейських містах, задовго до появи пісні у США. Деякі з них оформлені в синьо-жовтих кольорах й оздоблені тризубом, тому росіяни замальовували їх лайкою.

Охочі зможуть також побачити унікальні матеріали з американської біографії "Щедрика": буклет прем'єрного концерту хору Олександра Кошиця у Карнегі Гол (1922 р.), 100-річну платівку із нью-йоркським записом "Щедрика", світлини з американського турне українського хору, перші аудіозаписи "Щедрика" на Бродвеї (1926 р.) та в американській кінострічці Song of the Flame (1930 р.), раритетну колекцію різдвяно-новорічних листівок США із зображенням ластівок та дзвоників, платівки з найпершими грамофонними записами колядки Carol of the Bells та багато іншого.

Ці та інші матеріали надано Інститутом Леонтовича, Українською вільною академією наук у Нью-Йорку, Бібліотекою імені Олега Ольжича, приватними колекціонерами Анатолієм Паладійчуком, Владиславом Вігуржинським, Дмитром Пірклом, Олександром Сорочинським та іншими.

Організовує подію Музей видатних діячів української культури спільно з Інститутом Леонтовича за підтримки Українського Фулбрайтівського Кола.

Кураторка виставкового проєкту – Тіна Пересунько, засновниця Інституту Леонтовича.

Презентація відбудеться 21 грудня о 12:00 у приміщенні Музею Миколи Лисенка (вул. Саксаганського, 97) під час відкриття виставки "Я співаю, отже існую".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.